Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія». Підприємство зберігає середній заробіток мобілізованому працівнику. Але з 8 червня 2014 року такий середній заробіток компенсується з держбюджету, і його суми звільнено від нарахування ЄСВ. Чи потрібно підприємству нараховувати за червень середній заробіток мобілізованим або ж чекати порядку компенсації виплати зазначених сум, який має затвердити Уряд? Якщо такі суми нараховувати, вони вважатимуться зарплатою, тож, чи потрібно нараховувати (утримувати) із них ЄСВ та як відображати у звітності? ВІДПОВІДЬ: Незважаючи на те що зазначені зміни мають діяти «заднім числом» (із 18.03.2014 р.), порядок виплати компенсації з держбюджету середнього заробітку мобілізованим Урядом поки що не визначено. Фактично лише внесенням Законом України від 20.05.2014 р. №
1275 (далі ― Закон № 1275) змін до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) нічого не вирішується. Адже тепер у них ідеться про компенсацію з держбюджету працівникам, призваним на військову службу в порядку мобілізації на особливий період, але не більше року (далі ― мобілізовані працівники), середнього заробітку на підприємстві в порядку, визначеному КМУ. Водночас у ч. 2 ст. 39
Закону про військову службу (як і раніше) мова йде про збереження зазначеним особам середнього заробітку на підприємстві, установі, організації.
І доки Уряд не прийме порядку виплати компенсації, це питання залишатиметься до кінця не врегульованим. Разом із тим роботодавець не може у червні не нарахувати середній заробіток мобілізованому працівнику, оскільки така гарантія передбачена законодавчими актами. На те, що середній заробіток мають нараховувати саме підприємства, указують і фахівці Держпраці в коментарі стосовно змін, унесених Законом № 1275 до деяких законодавчих актів.
Які можуть бути наслідки, якщо підприємство не нараховуватиме середнього заробітку мобілізованому працівнику й чекатиме, доки Уряд прийме відповідний порядок? ВІДПОВІДЬ: Хочеться вірити, що Кабмін не затягуватиме з вирішенням цього питання. У роботодавця ж можуть виникнути проблеми, якщо він своєчасно не проводитиме виплат, передбачених законодавством. Адже така невиплата фактично прирівнюватиметься до затримки виплати заробітної плати. За таке порушення можуть застосовуватися адміністративні санкції згідно зі ст. 41
Кодексу України про адміністративні правопорушення. А якщо невиплата триватиме більше одного місяця, то за певних обставин (зокрема таких, як наявність складу злочину, регулярність невиплати, якщо її обов’язковість передбачена законом) можуть бути застосовані й заходи покарання, передбачені ст. 175
Кримінального кодексу України (далі ― ККУ).
Чи потрібно нараховувати (утримувати) ЄСВ на суму нарахованого мобілізованому середнього заробітку в червні 2014 року та показувати у звітності по ЄСВ? ВІДПОВІДЬ: До ч. 7 ст. 7
Закону про ЄСВ теж унесено корективи й
на виплати, які компенсуються з бюджету мобілізованим працівникам, у межах середнього заробітку не нараховується ЄСВ. При цьому застосовуються вони з першого дня оголошення мобілізації й протягом усього особливого періоду, тобто починаючи з 18.03.2014 р.
Тобто підприємство має законні підстави не нараховувати (не утримувати) ЄСВ на середній заробіток, нарахований мобілізованому працівнику. Далі напрошується запитання: як таку виплату відображати у звітності по ЄСВ та чи потрібно це робити?
Із п. 4.1 Порядку №
454 випливає, що
звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування
виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Оскільки на зазначену виплату ЄСВ не нараховується, то логічно було б не показувати зазначені суми у звітності по ЄСВ.
Разом із тим із мобілізованими працівниками не припиняються трудові відносини, тому в таблиці 6 Форми № Д4 логічно було б заповнити реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування в трудових/ЦП відносинах протягом звітного періоду», зазначивши кількість календарних днів місяця, за які зберігається середній заробіток. Але виходить, що сума доходу буде нульовою. Саме про такий порядок відображення у звітності середнього заробітку мобілізованим і заповнення реквізиту 15 ідеться у повідомленнях ПФУ, розміщених на сайтах деяких органів місцевої та виконавчої влади. Проте невідомо, як на це подивиться Міндоходів. Хоча все ж краще дочекатися офіційних роз’яснень.
Скоріш за все до Порядку № 454 найближчим часом внесуть корективи щодо відображення оплати навчальних зборів і середнього заробітку, нарахованого мобілізованим працівникам.
Як бути зі сторнуванням ЄСВ, нарахованого на суми збереженого середнього заробітку за попередні періоди, ураховуючи, що звільнення такої виплати від ЄСВ застосовується з 18.03.2014 р.? ВІДПОВІДЬ: Сьогодні відкритим залишається питання стосовно проведення сторнування сум ЄСВ за минулі звітні періоди, починаючи з березня 2014 року. Адже відповідно до п. 4.9 Порядку № 454, сторнування сум ЄСВ за минулі періоди допускається лише шляхом унесення від’ємних сум нарахованого доходу (зарплати) та й то лише у випадках, передбачених зазначеним пунктом.
Отже, нормативно не передбачено можливість зменшення сум нарахованої зарплати за минулі місяці, якщо це не пов'язано з уточненням відпрацьованих днів та сторнуванням відпускних, лікарняних, декретних. Тому позицію з цього приводу має висловити Міндоходів, до компетенції якого належить адміністрування ЄСВ. Далі постає запитання: як же буде зі страховим стажем?
Чи включатиметься період мобілізації до страхового стажу мобілізованого працівника? ВІДПОВІДЬ: Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №
2240,
страховий стаж ― це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено роботодавцем або нею страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Оскільки ЄСВ на виплати, які компенсуватимуться мобілізованим працівникам у межах середнього заробітку, не нараховується, то
період мобілізації за основним місцем роботи в страховий стаж мобілізованої особи не зараховується.
Починаючи з 18 березня 2014 року
військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що визначено постановою КМУ від 09.04.2014 р. №
111.
Військові частини та військові органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям, ЄСВ нараховують на суми грошового забезпечення за ставкою 34,7% та утримують 2,6 % (ч.ч. 6 і 10 ст. 8 Закону про ЄСВ). Військові частини надають органам доходів і зборів таблицю 4 Форми № Д4. Тож військова служба під час мобілізації на особливий період потраплятиме тільки до пенсійного стажу мобілізованих працівників.
У зв’язку з хворобою військовослужбовцю надається відпустка для лікування зі збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії (п. 11 ст. 101 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №
2011-XII). Тому військовослужбовці не є застрахованими особами у розумінні Закону № 2240.
Таким чином, якщо із середнього заробітку, що виплачується мобілізованим працівникам, ЄСВ не сплачується, а на грошове забезпечення (як військовослужбовцям) нараховується ЄСВ у розмірі 34,7% та утримується 2,6%, то період мобілізації включатиметься тільки до пенсійного стажу, а до соціального страхового стажу (для оплати лікарняних) ― ні. Проте з цією проблемою зіштовхнуться тільки працівники, які до призову на військову службу в порядку мобілізації не мали страхового стажу 8 років, що дає право на оплату лікарняного у розмірі 100% середнього заробітку.
Світлана ЛІСТРОВА, шеф-редактор газети «Інтерактивна бухгалтерія»