Відповідно до п. 200.6 та п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Слід зазначити, що згідно із п. 206.1 ст. 206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Таким чином, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, може використати вказані суми податку у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, або повернути суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку. А суми ПДВ, нараховані контролюючим органом при ввезенні товарів на митну територію України, підлягають сплаті до державного бюджету коштами і не можуть бути погашені сумою ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.