Савчук Віталій, Старший юрист ЮК «Правовий Альянс» Шановні колеги! Своїм рішенням від 22 вересня 2014 року Національний банк України (надалі – «НБУ») фактично вчинив чергову революцію у правовому регулюванні валютного ринку.
23 вересня 2014 року набула чинності Постанова Правління Національного банку України №
591 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (надалі – «Постанова НБУ № 591»).
Так, НБУ заборонив здійснення розрахунків в іноземній валюті за:
- придбанням імпортних товарів без увезення товару на територію України;
- перерахуванням резидентами за межі України коштів в іноземній валюті з метою викупу в нерезидентів корпоративних прав;
- здійсненням операцій на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України;
- здійсненням платежів за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної - митної декларації, однак дата оформлення якої перевищує 180 днів;
- поверненням за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями щодо продажу поза межами фондових бірж цінних паперів українських емітентів, крім державних облігацій України;
- поверненням за кордон іноземному інвестору дивідендів (крім випадків повернення дивідендів за цінними паперами, що обертаються на фондових біржах).
Чи не найбільшої уваги торгового бізнесу заслуговує заборона на розрахунки за імпортними транзакціями, за якими розмитнення товару відбулося більш, ніж 180 днів тому. Оскільки велика кількість контрактів передбачає відкладення оплати на довший строк, то численні українські імпортери позбавлені можливості виконати свої зобов’язання перед закордонними постачальниками.
Юридична компанія «Правовий Альянс» пропонує Вам ознайомитись із аналізом та деякими можливостями полегшення діяльності компаній у зв’язку з такою забороною.
Банківські установи тлумачать для себе вказані обмеження як категоричну заборону та блокують перерахування коштів. При цьому, на їх думку, заборона стосується не лише транзакцій, які будуть здійснюватись після вступу в силу правил, затверджених вказаною Постановою, а й регулювати відносини, які існували до цього моменту.
Одним із способів уникнення негативних наслідків, передбачених Постановою НБУ № 591, може стати
заміна сторони у зобов’язанні.
Відповідно до норм чинного цивільного законодавства
заміна боржника у зобов’язанні можлива на підставі укладення договору переведення боргу. Так, за умови переведення боргу резидента на юридичну особу-нерезидента новий боржник-нерезидент погашає заборгованість перед постачальником замість українського покупця.
Звертаємо Вашу увагу, що заміна боржника за договором має бути обов’язково попередньо погоджена з кредитором за первинним зобов’язанням (постачальником товару). При цьому така згода може виражатись як в трьохсторонньому договорі за участі нового та старого боржників, так і бути зафіксованою в окремому документі, що підписується кредитором та надається іншим сторонам.
В свою чергу новий боржник отримує право вимагати відшкодування виконаного ним обов’язку від українського покупця. У такому випадку для перерахунку валюти в оплату виконаного зобов’язання покупцеві слід отримати індивідуальну ліцензію НБУ. При цьому проведення розрахунку буде можливим після скасування тимчасової заборони на платежі за такими ліцензіями.
Ще одним варіантом є
заміна кредитора у зобов’язанні. Це можливо у випадку, коли закордонний постачальник має (або створює) дочірнє підприємство в Україні, яке в свою чергу приймає оплату від боржника без обмежень з боку НБУ. У такому разі необхідно укласти договір переведення права вимоги від одного кредитора резидента до іншого.
Водночас, слід наголосити, що за зазначених умов розрахунки між боржником та резидентом-кредитором можуть здійснюватись лише у гривні, що потребуватиме внесення незначних змін до договору щодо його валюти. Також ми рекомендуємо обрати у якості нового кредиторам за зобов’язанням пов’язаного з кредитором резидента.
В залежності від подальших планів щодо сплачених коштів, слід проаналізувати податкові наслідки транзакції за правом України.
У такі способи український суб’єкт може, не пошкоджуючи власну репутацію перед іноземними контрагентами, дотриматись тимчасових обмежень НБУ. У випадках, коли для нерезидента не є критичним строк погашення заборгованості, але є небажаним факт прострочених платежів з боку покупців, є виправданим застосування
новації боргу. За своєю суттю під договором новації розуміють трансформацію боргу за договором у інше зобов’язання, у позику. В результаті боржник повинен погасити позику у встановлений новим договором строк, а зобов’язання за поставку товару припиняється.
Для виплати боргу за договором позики необхідно також отримати ліцензію НБУ, отже виконання кінцевого зобов’язання стане можливим після скасування тимчасової заборони на платежі за такими ліцензіями.
Застосування положень договорів про регулювання
форс-мажорних обставин також може звільнити боржника від відповідальності за невчасне виконання зобов’язання. Для того, щоб визначити, чи підлягають застосуванню відповідні положення, варто провести аналіз конкретних договорів.