Постанова ВГСУ від 05.01.2015 № 910/5165/14
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов’язує припинення обов’язків орендаря з фактом поверненням об’єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Адже, відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України (ЦК), повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Тож, згідно з частиною 2 статті 785 ЦК, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
При розгляді справи по суті Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про те, що належним доказом повернення орендодавцеві майна з оренди є підписаний представниками сторін акт приймання-передачі. Тоді як надана позивачем розписка, яка укладена фізособами, про передачу ключів від приміщення не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту повернення приміщення в розумінні частини 2 статті 795 ЦК. А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.