В Мінсоцполітики роз’яснили питання щодо закінчення строку трудового договору, укладеного з працівником, призваним на військову службу по призову під час мобілізації.
Так, в Міністерстві зазначили, що між роботодавцем і працівником, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період зберігаються трудові відносини (але не більше одного року), а працівник тільки звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків.
Якщо працівник після закінчення зазначеного періоду не приступить до виконання виробничих чи службових обов'язків, трудові відносини з ним повинні бути припинені. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк. Тому звільнення працівника за цією підставою
не є звільненням з ініціативи роботодавця.
У такому разі
при закінченні строку трудового договору, укладеного з працівником, призваним на військову службу по призову під час мобілізації, на особливий період, за яким зберігаються не більше одного року місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві,
дію трудового договору може бути припинено.
В іншому разі, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимагає їх припинення,
дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того в Мінсоцполітики зазначили, що
обмеження щодо звільнення працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період
поширюються на звільнення працівників з ініціативи роботодавця.
Такі роз’яснення надало Мінсоцполітики в листі від 05.12.2014 р. №
520/06/186-14