Відповідно до підпункту 291.4.1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) при розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.227 пункту 14.1 статті 14 Кодексу середньооблікова кількість працівників для цілей розділу ІІІ та глави 1 розділу ХІV – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Визначення показника середньооблікової кількості працівників здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, пунктом 3.1 якої встановлено, що середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх сумісників; середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.