Создавать резерв отпусков нужно

28.03.12

   Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com
   
   Хибною є думка, що створювати чи ні резерв на оплату відпусток (а це, як правило, стосується щорічних відпусток та відпусток для працівників, що мають дітей) - підприємство вирішує самостійно. Насправді на обов’язковості створення резерву наголошують норми положень (стандартів) бухобліку.
   
   Так, відповідно до п. 13 П(С)БО 11 "Зобов’язання" (далі – П(С)БО 11), затвердженого наказом Мінфіну України N 20 від 31.01.2000 р., підприємства зобов’язані створювати забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам.
   
   Також п. 7 П(С)БО 26 "Виплати працівникам" (далі – П(С)БО 26), затвердженого наказом Мінфіну України N 601 від 28.10.2003 р., зазначено, що виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді (зауважте, що щорічні відпустки – це і є виплати за невідпрацьований час (п. 5 П(С)БО 26)).
   
   Підтвердження даних слів можна знайти в листі Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України N 31-34000-20-25/12321 від 09.06.2006 р. В ньому сказано, що названі вище пункти П(С)БО 11 і 26 є імперативними нормами, тобто обов’язковими для застосування підприємством.
   
   Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України N 318 від 31.12.99 р., витрати на оплату відпусток відносяться до складу елемента "Витрати на оплату праці" і в бухгалтерському обліку відображають за такими статтями витрат:
   
   - прямі витрати;
   - загальновиробничі витрати;
   - адміністративні витрати;
   - витрати на збут;
   - інші операційні витрати.
   
   Зауважте, що формування резерву ніяким чином не впливає на податкові витрати.
   
   Для обліку руху та залишків коштів забезпечення виплат відпусток працівникам, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України N 291 від 30.11.99 р. (далі – Інструкція N 291), призначений субрахунок 471 "Забезпечення виплат відпусток".
   
   І хоча ви знаєте, що наразі діє План рахунків, що не має субрахунків, але ж підприємствам дозволено самостійно відкривати нові субрахунки і користуватися нормами Інструкції N 291.
   
   За кредитом субрахунку 471 відображається нарахування забезпечення, за дебетом – його використання.
   
   Таким чином, бухгалтерський запис буде виглядати так:
   
   1. Нарахування забезпечення (сюди входить сума відпускних та сума нарахованого на них єдиного соціального внеску): дебет рахунків 23, 92, 93, 94 тощо і кредит рахунку 471.
   
   Зверніть увагу, що резерв слід нараховувати окремо за кожним витратним рахунком у відповідності до категорії працівників.
   
   2. Нарахування відпускних, а, відповідно, використання забезпечення: дебет 471 і кредит 661; дебет 471 і кредит 65 (адже на цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток – єдиний соціальний внесок).
   
   Пам’ятка! Забезпечення використовується на покриття лише тих витрат, для покриття яких воно було створено (п. 17 П(С)БО 11).
   
   Виходячи з положень Інструкції N 291, можна дійти висновку, що сума резерву на виплату відпустки визначається за такою формулою:
   
   
Р=ФОПф х (ПВ/ФОПп) х Кєсв, де :

   
   Р- місячна сума резерву;
   
   ФОПф – сума фонду оплати праці нарахованого у звітному місяці;
   
   ПВ – річна планова сума відпускних;
   
   ФОПп – загальний річний плановий фонд оплати праці;
   
   Кєсв – коефіцієнт, що збільшує резерв на суму єдиного соціального внеску.
   
   
Кєсв=(Ставка єдиного соціального внеску + 100)/100

   
   На кожну дату балансу та у разі потреби залишок забезпечення відпустки потребує перегляду, і у разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (п. 18 П(С)БО 11).
   
   Також не забуваємо про норми Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України N 69 від 11.08.94 р. (далі – Інструкція N 69). В п. 11.10 Інструкції N 69 сказано, що залишок забезпечення на оплату відпусток (включаючи суму єдиного соціального внеску на суму забезпечення) підлягає інвентаризації на кінець звітного року. Даний залишок розраховується, виходячи із кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників, яка визначається у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ N 100 від 08.02.95 р.
   
   Тобто розрахунок залишку проводиться таким чином:
   
   Р= Днв х Зсер. х Кєсв, де:
   
   Р – сума резерву по кожному працівнику, грн;
   
   Днв – кількість днів невикористаної відпустки (при цьому кількість невикористаних днів відпустки розраховується не більш ніж за два роки і зменшується на кількість днів авансових відпусток в тому випадку, коли відпустка частково була надана за рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду);
   
   Зсер. – середня заробітна плата працівника (для обчислення середньої заробітної плати беруться виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю проведення інвентаризації);
   
   Кєсв - коефіцієнт, що збільшує резерв на суму єдиного соціального внеску.
   
   Відповідно до результатів інвентаризації проводиться корегування нарахованої суми резерву. Якщо в підприємстві немає працівників з невикористаною відпусткою, то залишок резерву сторнують. Зменшення резерву проводять такою кореспонденцією рахунків: дебет 23, 91, 92, 93, 94 та кредит 471 (сторно).
   
   Резерв відпусток відображається у формах фінансової звітності. В Балансі (форма N 1) відпускне забезпечення показується в рядку 400 "Забезпечення виплат персоналу" розділу ІІ Пасиву Балансу. Малі суб’єкти підприємництва дані по резерву записують в рядок 430 "Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування" Пасиву Балансу Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форма N 1-м).
   
   Також сума забезпечень по відпустках відображається в Примітках до річної фінансової звітності (форма N 5) в розділі VII "Забезпечення і резерви".
   
   Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"