Є у Податковому кодексі пункт 292.10, в якому написано:
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону. Помітив, що платники єдиного податку, як фізичні так і юридичні особи задають питання, чи означає ця норма Податкового кодексу, що єдинники можуть зменшити суму свого доходу на суми:
- податку на доходи фізичних осіб, утриманих із заробітної плати найманих працівників;
- єдиного соціального внеску, утриманого з зарплати, або нарахованого на зарплату найманих працівників;
- єдиного соціального внеску, який платники єдиного податку щомісяця сплачують за себе в розмірі мінімального страхового платежу.
А дехто, навіть з повною впевненістю стверджує, що у податковій декларації платника єдиного податку буде показувати дохід, зменшений на вищевказані суми. Неясність у питання вносять також і деякі наполовину офіційні консультації регіональних ДПА. Оскільки відвідувачі блогу як задавали це питання у коментарях та на форумі, так і продовжують його задавати, для тих хто досі не розібрався, спробую прояснити ситуацію.
Податкова сутність утриманого ПДФО та нарахованого ЄСВ Платник єдиного податку виплачує своїм найманим працівникам заробітну плату. З суми зарплати і працівник і єдинник (роботодавець) повинні віддати державі певну частку у вигляді єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.
Роботодавець (платник єдиного податку), відповідно до пункту 5 статті 8 Закону «Про ЄСВ» від 08.07.2010 №2464-VI, нараховує на заробітну плату суму єдиного соціального внеску в розмірі від 36,76% до 49,7% (в залежності від класу професійного ризику виробництва). Цю суму він сплачує за свій рахунок.
Працівник із своєї заробітної плати сплачує 3,6% єдиного соціального внеску (пункт 7 статті 8 Закону «Про ЄСВ») та 15% податку на доходи фізичних осіб (пункт 164.2.1 та 167.1 ПКУ). Ці суми роботодавець перераховує до державного бюджету самостійно, але за рахунок найманого працівника. Так єдинник виконує функцію податкового агента з податку на доходи фізичних осіб та виконує вимоги пункту 9 статті 9 Закону «Про ЄСВ» щодо сплати єдиного соціального внеску за найманого працівника.
Тобто, виходить ситуація, коли платник єдиного податку, тимчасово розпоряджається грошима, які не є його власністю. Ці гроші є власністю найманих працівників. Саме про ці суми і йде мова у пункті 292.10 ПКУ. Фактично, ці суми є витратами підприємця. А, як ми знаємо, витрати платника єдиного податку нікого не турбують.
Чи можна зменшити дохід на суми ЄСВ та ПДФО? Визначення доходу платника єдиного податку наведено у пункті 292.1 Податкового кодексу. Стаття 292 передбачає деякі випадки, коли єдинник має право зменшити суму доходу, яку він отримав на свій рахунок або в касу. Дохід можна зменшити на:
1. Залишкову вартість основних засобів, у разі їх продажу. Стосується лише юридичних осіб (пункт 292.2).
2. Транзитні суми за договорами доручення, транспортного експедирування та агентськими договорами (пункт 292.4).
3. Суми, визначені пунктом 292.11 ПКУ.
Податковий кодекс не передбачає зменшення доходу платника єдиного податку, який він отримав на розрахунковий рахунок, готівкою або у матеріальній та нематеріальній формі відповідно (п.292.3), на суму ПДФО, утриманого із заробітної плати працівників а також нарахованого єдиного соціального внеску. Пункт 292.10 ПКУ лише констатує той факт, що ці суми апріорі не є доходом платника єдиного податку.
А взагалі, висновок статті наступний: одна коряво прописана законодавча норма може викликати купу питань та ще більшу кількість неоднозначних відповідей на них.
Блог про бухгалтерський облік, оподаткування та звітність в Україні