ВАСУ не погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій через відсутність у нього індивідуальної ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків (90 к. дн. із моменту авансового платежу постачальнику імпортної продукції). Надання в подальшому таких ліцензій, на думку останніх, не свідчить про законність факту перевищення строку розрахунків, що мав місце до зазначеного в ліцензіях періоду.
Але, з позиції ВАСУ, індивідуальна ліцензія може видаватися за зверненням резидента як у межах строку, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від
23.09.1994 № 185/94-ВР (далі — Закон № 185), так і після його закінчення.
Та й санкції (пеня), передбачені статтею 4 Закону № 185, застосовуються при перевищенні строку розрахунку лише за відсутності ліцензії НБУ, а не в разі несвоєчасного її отримання.
Ліцензія НБУ — це індивідуальний правовий акт, виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, зокрема, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі. Тобто ліцензія НБУ, видана вже після перевищення строків законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.