Відповідно до ст. 35 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» зі змінами та доповненнями транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а також причепи (напівпричепи) до них підлягають обов’язковому державному технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів проводиться виключно акредитованими в установленому порядку суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.
Згідно з п. 2 Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 606 зі змінами та доповненнями, (далі — Порядок) дія цього порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які є власниками транспортних засобів (далі — засоби) чи експлуатують їх. Уповноважені власниками засобів особи виконують їх обов’язки та реалізують їх права у межах своїх повноважень.
Власники засобів — юридичні та фізичні особи або уповноважені ними особи зобов’язані подати засоби для техогляду у строк і в місце, визначені підрозділом Держ-автоінспекції за місцем постійної або тимчасової реєстрації засобу (п. 11 Порядку).
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно зі ст. 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Основним правом представника є повноваження діяти від імені і за рахунок особи, яку він представляє. Представник зобов’язаний діяти в межах наданого йому повноваження і в інтересах, того кого представляє, а після виконання обов’язків — передати права і все отримане за укладеним ним правочином особі, яку він представляє. Натомість, особа, яку представляють, має створити умови, необхідні для реалізації повноваження представником (надати довіреність, надати необхідні документи тощо) і прийняти все виконане відповідно до наданого повноваження.
Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
З урахуванням викладеного, транспортні засоби надаються для техогляду власниками засобів — юридичними та фізичними особами або уповноваженими ними особами. Якщо платник податку — орендар, як уповноважена особа, надав для техогляду орендований транспортний засіб і відповідно здійснив оплату за проходження техогляду, то здійснені ним витрати не враховуються у складі витрат, оскільки він діяв в інтересах власника транспортного засобу.
Консультує Інформаційно-довідковий департамент ДПС