З початку 2012 року всі платники єдиного податку були поділені на групи. Порівняльна таблиця всіх груп наведена у статі Нова спрощена система оподаткування. Порівняльна таблиця груп платників єдиного податку фізичних осіб. Для того, щоб мати право перебувати у певній групі, платник єдиного податку має відповідати критеріям, встановленим для такої групи. А що буде, коли єдинник порушить умови перебування у певній групі? Чи чекають на такого підприємця штрафні санкції? Чи доведеться йому взагалі попрощатися зі спрощеною системою оподаткування? Податковий кодекс не дає чітку відповідь на ці питання. Досить тверду відповідь дає на них податкова служба, але, на мою думку, вона не зовсім відповідає вимогам Податкового кодексу.
Виходячи з обмежень, які встановлює головний податковий документ країни, для платників єдиного податку фізичних осіб, цілком можна сформулювати перелік, чого не можна робити єдинникам кожної групи.
Що не можна робити платнику єдиного податку першої групи? Залучати до роботи найманих працівників.
Надавати послуги іншим суб’єктам підприємницької діяльності.
Перевищувати граничний розмір доходу 150 тис.грн. на рік.
Торгувати поза межами ринку.
Займатися видами діяльності, не прописаними у пункту 291.7 Податкового кодексу.
Що не можна робити платнику єдиного податку другої групи? Наймати більше 10 осіб.
Надавати послуги нікому, окрім населення та інших єдинників (наприклад юридичним особам на загальній системі).
Перевищувати граничний обсяг річного доходу 1 млн.грн. на рік.
Займатися посередництвом в оренді (діяльність агентств нерухомості).
Торгувати ювеліркою (із вступом в силу законопроекту №9661-д від 17.02.2012 з 01.07.2012 року).
Що не можна робити платникам єдиного податку третьої групи? Наймати більше 20 осіб.
Перевищувати граничний розмір річного доходу 3 млн.грн.
Звісно, до кожного пункту додається ще те, що взагалі заборонено для спрощеної системи оподаткування. Наприклад види діяльності, прописані у пункті 291.5.1, здійснення розрахунків у формі, іншій ніж грошова та інше. Як бачимо, найбільше обмежень встановлено для платників першої групи, а найменше — для єдинників третьої. Багато обмежень – мала ставка єдиного податку, мало обмежень – велика ставка.
Що чекає на єдинника, який перевищив граничний розмір доходу, встановлений для певної групи? Для випадку перевищення граничного розміру доходу все ясно. Порядок дій в цьому випадку прописаний у пункті 293.8 ПКУ. В цьому разі платник єдиного податку повинен перейти в іншу групу з кварталу, наступного за тим, в якому допущено перевищення. Заява подається до 20 числа місяця, наступного за кварталом, в якому перевищено граничний розмір доходу. При цьому сума перевищення обкладається єдиним податком в розмірі 15%. Звісно, єдинник третьої групи не зможе залишитися на спрощеній системі оподаткування. Йому пряма дорога на загальну систему.
Що чекає на єдинника, який порушив умови перебування у певній групі? А тут не все так просто. Випадки, в яких платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування визначені пунктом 298.2.3 ПКУ.
Під перевищення чисельності найманих працівників єдино податниками першої і другої групи з великою натяжкою можна підв’язати частину 6 пункту 298.2.3 (на мою думку пункт прописаний не досить чітко, тому допускає таке трактування):
«6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку.»
Випадки, в яких податкова служба приймає рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку прописані у пункті 299.15 ПКУ. Серед всіх правил перебування у певній групі, які єдинник може порушити, тут також можна виділити лише анулювання свідоцтва у випадку перевищення чисельності найманих працівників.
Який можна зробити висновок? Податковим кодексом не передбачено відповідальності за порушення більшості з умов перебування у певній групі.
Що робить податкова служба при виявленні порушення умов перебування платником єдиного податку у певній групі? Позиція податкової служби з цього питання викладена у Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПА. Відповідь я виклав на форумі. Хто хоче ознайомитись з повної версією, читаємо її тут. Якщо коротко, то у випадку надання платником єдиного податку другої групи послуг юридичній особі, податкова служба вимагає від підприємця:
Перейти на загальну систему оподаткування з кварталу, наступного за тим, в якому відбулося таке надання.
Сплатити з цього доходу 15% єдиного податку.
З відповіді ДПСУ вбачається, що головне податкове відомство ототожнює порушення умов перебування у другій групі (в цьому випадку надання послуг юридичній особі) з видами діяльності, які не надають право на застосування спрощеної системи оподаткування. Дуже і дуже спірна позиція, чи не так?
Пункт 299.16 ПКУ надає податковій службі право анулювати свідоцтво платника єдиного податку на підставі акту перевірки. При цьому анулювання здійснюється заднім числом. Наприклад, на початку 2013 року прийшла до платника єдиного податку другої групи планова перевірка. Перевіряємий період – 2012 рік. В ході перевірки виявлено, що єдиноподатник у першому кварталі 2012 року надав послуги юридичній особі та не перейшов з другого кварталу на загальну систему (як того вимагає ДПСУ). Свідоцтво платника єдиного податку анулюється 31.03.2012 року. Всі три квартали підприємець вважається на загальній системі (при тому, що він думав, що він на єдиному податку). До єдинника застосовують непід’ємні штрафні санкції:
За неоприбуткування готівки в касу — у п’ятикратному розмірі від доходу, який вказаний у деклараціях платника єдиного податку за ІІ – IV квартали.
За реалізацію необлікованих на складі товарів (нездійснення запису у графу 2 книги обліку доходів та витрат загальносистемника) – у двократному розмірі вартості товарів за цінами реалізації.
Донарахування ПДФО 15% на суму доходу, яка вказана у деклараціях та штрафні санкції в розмірі 25%.
Не дай боже, якщо єдинник перевищив 300 тис.грн. В цьому випадку на суму перевищення нараховуються 20% податку на додану вартість. Тут також не забуваємо про штрафні санкції.
Що робити підприємцям? Відповідь дуже і дуже проста: не давати приводу для виникнення таких ситуацій. Якщо ситуація все ж таки виникла, відстоювати свою позицію, адже Податковий кодекс прямо не встановлює відповідальності за порушення умов перебування у певній групі. Також слід додати, що незважаючи на актуальність проблеми, це питання не врегульовано у законопроекті 9661-д, який внесе суттєві зміни до Податкового кодексу з 01.07.2012 року. Можливо у майбутньому, законодавець, все ж таки, вирішить цю проблему та у головному податковому документі країни з’явиться чіткий порядок дій, які підприємець має зробити у разі порушення умов перебування у певній групі.
Блог про бухгалтерський облік, оподаткування та звітність в Україні