Чи може підприємство - сільськогосподарський товаровиробник скористатись правом на відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції, якщо скорочена форма декларації не передбачає відповідних дій?
Порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства регламентований ст..209 ПКУ.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей. (ст. 209.2 Податкового кодексу).
Відповідно ст. 209.3 Податкового кодексу, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Разом з тим, згідно з п. 209.4 ПКУ при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.
Справді, форма податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) не містить рядка, у якому відображається сума ПДВ до відшкодування. Але механізм бюджетного відшкодування передбачений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
У скороченій декларації передбачений рядок 12.3, у якому відображається сума податку на додану вартість згідно з бухгалтерською довідкою, розрахована виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту.
На вказані суми коригується(зменшується ) податковий кредит у скороченій декларації і, відповідно, збільшуються показники рядка 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість(загальної), у якому відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту.
Разом з тим слід нагадати, що відповідно до п.15 Підрозділу 2 РозділуХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
За загальним правилом згідно з п. 198.4 ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Підприємства - платники податку на прибуток мають право включити такий ПДВ до витрат( пп. 139.1.6 ПКУ).
Отже тимчасово до 1 січня 2014 року при експорті певних видів сільськогосподарської продукції право на податковий кредит у продавців не виникає і , відповідно, не виникає права на бюджетне відшкодування.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.
Чи може підприємство відкоригувати податкову накладну зареєстровану в ЄДР, в якій помилково вказана невірна дата?
Згідно із роз’ясненнями, наданими в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127, якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. Права на коригування даних, платник теж не має, проте він має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.
Який код товару вказувати в податковій накладній, якщо підприємство імпортує на митну територію України обладнання за одним кодом УКТЗЕД, а продає окрему частину цього обладнання, яка згідно збірника кодів УКТЗЕД має інший код ?
Порядок класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД роз'яснений Листом Державної митної служби України № 11.1/2-16/7598-ЕП «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД».
При здійсненні операцій з імпортованими товарами при виписці податкової накладної в графі «код товару згідно з УКТ ЗЕД» повинен вказуватися код УКТ ЗЕД, вказаний у ВМД, якою були оформлені такі товари при ввезенні їх на митну територію України незалежно від того, чи є продавець їх безпосереднім імпортером.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД повинен вказуватися по всьому ланцюгу поставки таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу, або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки ... У випадках, коли в результаті такого виробництва, обробки, переробки, створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД.
Починаючи з 06.08.2011р. при реалізації раніше придбаних імпортованих або підакцизних товарів платники податку - продавці, які не є безпосередніми імпортерами або виробниками зазначених товарів, у разі, коли податкова накладна, на підставі якої такі товари були придбані, не містить код згідно УКТ ЗЕД за такими товарами, або коли такі товари перетворюються в інший товар чи стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо, визначають новий код згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбаченими Законом про Митний тариф, з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби України і вказують його в податковій накладній.
Підприємство отримало податкову накладну виписану 30.04.2012 року, яка оформлена з порушенням. Чи можна дану податкову накладну включити до декларації за звітний місяць - червень 2012 року подавши її зі скаргою?
Відповідно до 201.10 Податкового кодексу, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Якщо ж податкову накладну не зареєстровано в ЄРПН або зареєстровано з порушенням порядку її складання (невірно вказано обов’язкові реквізити) рекомендуємо скористатись нормою абзацу 11 пункту 201.10 Податкового кодексу, згідно з якою покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Які штрафи передбачені, за податкову накладну, незареєстровану Єдиному реєстрі податкових накладних?
Податковий кодекс України не передбачає відповідальності продавця за вказані дії. Але, податкова служба цілком законно може застосувати адміністративний штраф, передбачений статтею 163.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку (до 170 грн.).
Що стосується покупця, то відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу, він не має права на податковий кредит на підставі незареєстрованої податкової накладної, якщо, звісно, не подасть скаргу на свого постачальника.
При цьому продавцю слід пам'ятати, що згідно з п.201.10 ПКУ надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.