Представники міжнародної ділової спільноти на чолі з Американською торгівельною палатою в Україні переконані, що основними складнощами при взаємодії бізнесу з українською податковою системою є не високі ставки податків, а низький рівень адміністрування та брак дієвого механізму притягнення до відповідальності службових осіб за неправомірні дії чи, навпаки, бездіяльність по відношенню до платників податків.
Саме тому Американська торгівельна палата вітає ініціативу Державної податкової служби України (ДПСУ) розпочати процес реформування національної податкової системи, яка є одним з найважливіших факторів конкурентоспроможності України. Заяви керівництва ДПСУ щодо планів реформування культури адміністрування податків, які були зроблені під час нещодавніх зустрічей з міжнародними інвесторами, є позитивним знаком, що спонукає бізнес-спільноту очікувати позитивних змін в майбутньому.
Разом з тим, оцінка останніх законодавчих ініціатив у цій галузі, проведена експертами Американської торгівельної палати, свідчить про те, що поточний варіант проекту про внесення змін до податкової системи України потребує суттєвого доопрацювання. Оскільки система оподаткування, що здійснюється відповідно до європейських норм і практик – це ключ до залучення додаткових інвестицій та стимул для економічного зростання, представники Комітету з питань оподаткування Американської торгівельної палати розробили ряд необхідних поправок до вищезазначеного проекту.
“На даний момент основною проблемою адміністрування податків в Україні є час, який середній платник податків повинен присвятити належній звітності та подальшій сплаті податків. Крім того, існують проблеми, викликані неясністю та неякісністю чинного податкового законодавства. З метою поліпшення економіки в довгостроковій перспективі і безпосереднього підвищення конкурентоспроможності національної системи оподаткування необхідно розробити окремий план дій для подолання ключових проблем, що існують у сфері оподаткування”, – зазначає Хорхе Зукоскі, Президент Американської торгівельної палати в Україні.
У першу чергу експерти Американської торгівельної палати наголошують на необхідності збільшення тривалості періодів для подання податкової звітності. Враховуючи досвід таких європейських країн, як Іспанія чи Великобританія, зміни можуть стосуватися податку на прибуток та податку на додану вартість: замість нині діючого щоквартального подання звітів і сплати податку було б доцільним запровадити щорічне подання звітів і сплату податку для 90% платників податків України. Цей крок дозволить уникнути непотрібного подання великої кількості податкових декларацій і, як результат, заощадити час і кошти платників податків та бухгалтерів. Крім того, це збереже ресурси і податкової служби. Поліпшення адміністрування податків позитивно відобразиться і на інвестиційному кліматі: більшість платників податків (зокрема, малі підприємства) скоріше підтримають ідею подавати звіти і сплачувати податки (на прибуток, спрощений податок, ПДВ, єдиний внесок) один раз на рік, ніж мати справу з податковими органами, поданням звітів і сплатою податків щомісяця. Така можливість, як і схеми сплати податків з реалістичними граничними значеннями обігу, повинні бути розроблені та передбачені Податковим кодексом.
Окрім того, Американська торгівельна палата вважає, що поліпшити положення України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності щодо оподаткування допоможуть і наступні дії:
- доповнення Податкового кодексу положеннями щодо чіткого регулювання оподаткування усіх поширених угод, таких як франчайзинг (комерційна концесія) для приватних (недержавних) суб’єктів господарювання;
- коригування трансфертного ціноутворення для податку на прибуток підприємств і ПДВ та застосування його тільки у випадках транскордонних транзакцій, а не для операцій в межах України. Застосування ринкових цін для операцій у межах України вимагає додаткових дій від обох сторін операції, а тому має нейтральний результат у стягненні податків для України, натомість забираючи у податкової служби й платників податків час на дотримання вимог, і не є дієвим з точки зору адміністрування податків;
- внесення до Податкового кодексу положення, що дозволятиме розташування декількох компаній за однією податковою адресою (поширена практика у Великобританії);
- введення автоматичного звільнення від сплати податку на прибуток для пожертви на благодійність, що надходять від іноземних донорів до українських неприбуткових організацій (скасування вимоги мати дозвіл Комісії з питань гуманітарної допомоги (згідно із Законом України "Про гуманітарну допомогу"), що створює додаткові корупційні ризики та шкодить благодійній діяльності.
Компанії-члени Американської торгівельної палати висловлюють занепокоєння щодо цілого ряду ініціатив, запропонованих проектом змін системи оподаткування України, серед яких важливе місце посідає введення податку з обороту. Запропонована ставка у розмірі 2,5% може негативно вплинути на розвиток багатьох підприємств в Україні, оскільки оплата цього податку не пов'язана з прибутковістю бізнесу, а має намір просто утримати 2,5 відсотки від доходів, які найчастіше є показником рівня рентабельності компанії. Приклади світової практики демонструють, що зазначений податок з обороту та податок на додану вартість одночасно не застосовуються - паралельне застосування податку з обороту і ПДВ ускладнює систему оподаткування і, незважаючи на зниження ставки ПДВ, буде мати негативний вплив на ведення бізнесу суб'єктами господарювання в Україні.
“Запропонована зміна ставки ПДВ не сприятиме виводу економіки з тіні та поліпшенню інвестиційного клімату, а, навпаки, посилить тіньову економіку і погіршить інвестиційний клімат хоча б тому, що запропоновані зміни будуть вимагати часу на пристосування. Оскільки мова йде про непрямий податок, який за своєю природою має нейтрально впливати на бізнес, проблема полягає не в зміні ставки, а саме в адмініструванні податку”, - наголошує Хорхе Зукоскі.
Скасування максимального розміру заробітної плати (10 мінімальних заробітних плат), з якої сплачується єдиний соціальний внесок, матиме величезний негативний вплив на витрати з виплати заробітної плати, та стане суттєвим додатковим фіскальним навантаженням для міжнародних компаній в Україні.
Представники міжнародної ділової спільноти, що працюють в Україні, також стурбовані ініціативою введення додаткового внеску до Пенсійного фонду за купівлю іноземної валюти на імпортні операції в розмірі 3%. Раніше розмір збору не перевищував 1,5%, однак вже тоді мав негативний вплив на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Цей збір було скасовано у січні 2011 року законом, що був прийнятий для виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Перелік зобов’язань містився у Меморандумі про економічну та фінансову політику, який підписали Уряд України, Національний банк України і Міжнародний валютний фонд у рамках програми "Стенд-бай" задля усунення суперечок між Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік".
“Введення внеску для купівлі/продажу іноземної валюти (що насправді є податком) призведе до збільшення витрат виробництва, і виллється у підвищення цін. Оскільки рентабельність більшості підприємств є невеликою, бізнес спробує перекласти витрати з оплати цього податку на споживачів”, - підкреслює Президент Американської торгівельної палати.
Якщо ж, незважаючи на всі зусилля бізнес-спільноти, спрямовані проти введення цього внеску, таке ініціатива буде підтримана, експерти пропонують одночасно запровадити і обов’язковий продаж (повний або частковий) надходжень в іноземній валюті на користь громадян України на міжбанківському валютному ринку, що надасть змогу зменшити загальну вартість валюти і, хоча й опосередковано, компенсувати витрати суб’єктів господарської діяльності за сплату внеску.
Всі вищезазначені рекомендації міжнародного бізнес-співтовариства вже були надані Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України у формі офіційної позиції Американської торгівельної палати в Україні.