Мінфін
оприлюднив нові роз’яснення з бухобліку:
1.В листі від 13.08.2012 № 31-08410-07-10/19890 йдеться про формування
фонду розвитку виробницта. Фактично цей фонд нараховується за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку, та “зависає” на рахунку 42
назавжди (доки не буде окремого рішення про зменшення власного капіталу). Тобто він враховується у додатковому капіталі навіть тоді, коли фонд вже є витраченим. Дуже “змістовна” операція Фактічно цей лист підтверджує цілковиту бухгалтерську беззмістовність такого суто “совкового” поняття як “фонд розвитку виробництва”, про який йдеться в Господарському кодексі, відомому своїм “соціалістичним” ретроградством
2.Податок за орендовану земельну ділянку в листі від 23.08.2012 № 31-08410-07-/23-8152/5195 наказано відносити на рахунок 92.
Мусимо попередити бухгалтерів про те, що ця рекомендація не є абсолютною.
За певних обставин (коли є
прямий зв’язок з конкретним об’єктом витрат) такий податок може бути віднесено і на собівартість віробництва, і до первісної вартости основних засобів (див., наприклад лист Мінфіну від 24.04.09 р. № 31-34000-20-10/111663).
3.В листі від 20.08.2012 № 31-08410-07-25/20605 Мінфін пояснює нюанси нарахування курсових різниць за внескамі засновників та за статтями фінансових інвестицій.
Вельми
сумнівним є наступне твердження: “
На дату здійснення операції із погашення зобов’язання з внеску до статутного капіталу нерезидента в іноземній валюті, курсові різниці не визначаються”. В п.8 ПСБО 21 такого виключення немає. Отже курсові різниці за такими операціямі мусять бути нарахованими. Інша справа, що вони не включаються до доходів та витрат, а обраховуються за статтями капітала.
ЦІКАВО ХТО ПІДСОВУЄ
ТАКІ ЛИСТИ НАД ПІДПИС ЗАСТУПНИКУ МИНІСТРА?