У базі знань фахівців ДФСУ запитали: який порядок зберігання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки?
Відповідь податківців була наступною: відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 N 1235/26012, із змінами та доповненнями, податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються отримувачу (покупцю) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 851), суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.
При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону N 851 вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 680.
Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов'язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.