Нещодавно Державною фіскальною службою України спільно із журналом «Вісник. Право знати все про податки і збори» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «ЕЛЕКТРОННЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ». На запитання платників відповідала начальник відділу розгляду звернень з ПДВ управління методології непрямих податків Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Алла КОНОНОВА. Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії. Перерахунок суми овердрафту
При визначенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — реєстраційна сума), відповідно до частини першої п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) додатково враховується такий показник, як сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали (так звана сума овердрафту).
Сума овердрафту визначається та перераховується щокварталу станом на 1 число першого місяця кожного кварталу.
Для розрахунку суми овердрафту використовуються суми податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 Податкового кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно з п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу. Сума овердрафту щокварталу підлягає автоматичному перерахунку.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми овердрафту, визначеної для попереднього кварталу, з одночасним додаванням суми овердрафту, визначеної згідно з поточним перерахунком.
Тобто при розрахунку овердрафту станом на 01.10.2015 р. враховуються суми податку, нараховані до сплати протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 р. — серпень 2015 р. включно та уточнюючі розрахунки, термін нарахування за якими припадає на період з 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р.).
При цьому платникам податку, які станом на перше число першого місяця кожного кварталу зареєстровані платниками ПДВ менше ніж 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, таке збільшення здійснюється з першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали.
Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р.
У формулі, що визначає розмір реєстраційної суми платника податку, показник СумаНаклОтр — це загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.
Показник СумаНаклВид — це загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі — Закон № 643) до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу, під час обчислення показників СумаНаклОтр та СумаНаклВид використовуються податкові накладні та розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р.
Водночас у частині розрахунків коригування Законом № 643 установлено таке обмеження: із загального обсягу складених починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстрованих у ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, що мають дату складання до 01.07.2015 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються лише ті розрахунки коригування, що підлягали наданню покупцям — платникам ПДВ.
Складені починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються незалежно від того, підлягають вони наданню покупцям — платникам ПДВ чи залишаються у платника податку, яким були складені.
Таким чином, розрахунки коригування, які з 01.07.2015 р. складено та зареєстровано у ЄРПН до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р., і які не надаються покупцям — платникам ПДВ, не враховуються при обчисленні показників формули, яка визначає реєстраційну суму.
Операції з придбання товарів у особи — неплатника ПДВ
3. У якому рядку декларації з ПДВ відображаються операції з придбання товарів у особи, не зареєстрованої як платник ПДВ?
З урахуванням останніх змін, внесених до ст. 198 Податкового кодексу, з 01.07.2015 р. податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Отже, починаючи з 01.07.2015 р. усі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг, відображаються в розділі ІІ податкової декларації з ПДВ:
- у рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
- у рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
- у рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0% або були придбані без ПДВ.
При цьому рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.
Враховуючи викладене, обсяги операцій, які до 01.07.2015 р. відображалися у рядках 11.2 та 14.2 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ, починаючи із зазначеної дати відображаються у рядку 11.1 розділу ІІ цієї податкової декларації.
Уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2015 р.
Змінами, внесеними Законом № 643 до порядку обчислення показників формули, визначеної п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності цим Законом «обнуляється», за винятком окремих складових цієї формули (сума податку за виданими й отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), сформованих починаючи з 01.07.2015 р.
Частиною четвертою п. 34 підрозділу 2 розділу XX вищезазначеного Кодексу встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 р.
На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 р.).
Тобто після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від’ємного значення, задекларовану платником виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 р., та не перераховується у зв’язку з уточненням показників такої звітності.
Результати уточнення показників звітності за червень 2015 р. у частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок.
Реєстрація розрахунку коригування
5. Ким має реєструватися в ЄРПН розрахунок коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений після 01.07.2015 р., до податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р.?
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, що складений у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрований у ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Згідно з п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р., до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р., що підлягали наданню покупцям — платникам податку, використовуються під час обчислення показників СумаНаклОтр та СумаНаклВид.
Таким чином, розрахунок коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений починаючи з 01.07.2015 р., до податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р. на покупця — платника податку, підлягає реєстрації у ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.
Передача на утилізацію залишків запчастин
6. Підприємство передає на утилізацію залишки запчастин до техніки, які призначалися для гарантійного ремонту такої техніки та були визнані не придатними для подальшої реалізації. Такі залишки запчастин обліковуються як втрати від псування, старіння, знецінення або іншим чином втрачених первісно очікувану вигоду товарних запасів. При цьому вартість таких залишків враховується при визначенні відпускної (продажної) ціни нової техніки. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі таких залишків на утилізацію?
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу постачання товарів визначено як будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі, якщо платник податку мав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності такого платника для його подальшого використання з метою, не пов’язаною з його господарською діяльністю; передача у межах балансу платника майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Оскільки вартість переведених у категорію не придатних для подальшої реалізації та переданих на утилізацію товарних залишків і запчастин до них при реалізації підприємством нової техніки включається до складу її вартості, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, та відшкодовується у складі такої вартості споживачами, передані на утилізацію товарні залишки та запчастини до них визнаються такими, що використані в господарській діяльності, а операція з їх передачі на утилізацію відповідним організаціям не розглядається з метою оподаткування як окрема операція з постачання товарів та не оподатковується ПДВ.
При цьому сума ПДВ, нарахована (сплачена) при придбанні таких товарних залишків і запчастин до них, що включена до складу податкового кредиту, коригуванню за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, не підлягає.