Мінфін пропонує полегшити життя українським головбухам шляхом подальшого удосконалення Податкового кодексу.
Наразі маємо
законопроект, спрямований переважно на зменшення розбіжностей між податковим та бухгалтерським обліком.
Зокрема пропонується запровадити в податкові алгоритми резервування витрат за певнимим видами забезпечень – витрати на створення забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток фізичним особам.
Втім інші види забезпечень прямо забороняються до визнання в податковому обліку – це резерви на:
-реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;
-виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;
-рекультивацію.
Автори проекту пишуть: “Зазначені витрати включаються до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (
нараховані), на підставі первинних документів».
Схоже на те, що автори документу не дуже розуміються на бухобліку, адже
нарахування вказаних витрат відбувається саме тоді, коли створюється забезпечення, яке вони кількома рядками вище заборонили визнавати.
Крім того, схоже, що під ширмою податково-бухгалтерського зближення, автори законопроекту намагаються протягнути обмеження щодо визнання витрат на страхування.