Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон) тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Іноді, для уникнення відповідальності у вигляді пені, компаніями-резидентами використовується схема завчасного закриття валютного контролю, яка полягає в припиненні зобов’язання нерезидента за імпортними або експортними контрактами шляхом уступки права вимоги іншим компаніям-резидентам, які мають заборгованість перед таким нерезидентом. В подальшому, новий кредитор і нерезидент закривають взаємні зобов’язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.
Контролюючий орган не завжди ставиться з розумінням до таких схем, тому непоодинокі випадки нарахування первісному кредитору пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД.
Аргументом контролюючого органу є те, що встановлений Законом порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачає зарахування виручки резидентів у іноземній валюті в установлений термін виключно на рахунок експортера товару, а при імпорті - фактичне постачання товару нерезидентом.
При цьому факт укладення договору про відступлення права вимоги, на думку контролюючого органу, не змінює сторін за зобов'язаннями за зовнішньоекономічним контрактом, а тому не звільняє експортера або імпортера від відповідальності за порушення термінів розрахунків.
Проте, відповідно до Цивільного кодексу України, відступлення права вимоги (заміна кредитора в зобов’язанні) припиняє зобов’язання щодо первісного кредитора, а всі права переходять до нового кредитора.
Зважаючи на це, за наявності підстав, що не заборонені законодавством України, компанія, яка відступила право вимоги за ЗЕД контрактом іншій, не може нести відповідальність у вигляді пені, передбачену Законом. Відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями покладається на резидента, до якого перейшли права первісного кредитора.
У разі своєчасного (до настання граничних строків) проведення новим кредитором заліку із нерезидентом, правових підстав для настання відповідальності для первісного та нового кредитора, не існуватиме.
Владимир Рак, юрист, советник ЮК "Морис Групп"