В листі Мінфіну від 29.04.2013 № 31-08410-07-29/13727 дано відповідь на питання про те, чи є необоротним активом аванс, перерахований підряднику, що виконує роботи з капітального будівництва об’єкту, який планується використовувати в якості основних засобів.
В зазначеному листі вказано, що коли завершення розрахунків за договором з підрядником планується протягом 12 місяців здати балансу, то такий аванс слід наводити в рядку 1130 балансу.
Таким чином наковці з Мінфіну вважають, що аванс під капітальне будівництво може за певних обставин бути оборотним активом. Навіть якщо будується об’єкт основних засобів.
Подивимось на визначення оборотних активів з п. 3 НПСБО 1:
«оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу».
Задамо собі питання: коли буде реалізовано (спожито) підприємством ті вигоди, які втілені в коштах, перерахованих підряднику у вигляді авансу?
Відповідь надзвичайно проста: після того, коли побудований основний засіб почне експлуатуватися. Амортизація цього активу і буде виражати споживання економічного потенціалу капітального авансу.
Таким чином, висновок науковців з Мінфіну є помилковим. Якщо призначення авансу полягає в спорудженні необоротного активу, то аванс є необоротним.
Про це йдеться в кожному серйозному підручнику з бухобліку для початківців.
В усіх розвинених системах стандартизації капітальні аванси розглядаються виключно як необоротний актив. Дуже часто вони наводяться в балансах за тими ж статтями, що і основні засоби.
Як бачимо, в цьому питанні Мінфін прагне мати свою національну особливість, та відрізнятися від нормальних країн з нормальними обліковими стандартами.
«У савецкіх собствєнная гордость».