Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 №910/1415/13 26.02.13 Господарський суд міста Києва наголосив, що сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Адже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, у якій формі він вчинений (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація).
Тому невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і сторона вправі вимагати розірвання договору.
Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша — намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.