Розробником даного документу є Міністерство доходів і зборів України.
Проектом Закону запропоновано використовувати поняття «звичайна ціна» тільки у випадках здійснення контрольованих операцій, а у всіх інших випадках передбачається застосувати справедливу ринкову ціну.
Разом з тим, документом вводиться поняття справедлива ринкова ціна.
Однак, Держпідприємництвом було відмовлено в погодженні згаданого документу з огляду на порушення ключових вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не відповідності реаліям вітчизняного ринку та методологічному підходу до визначення поняття «справедливої ринкової ціни» в провідних країнах світу.
Крім того, запропонований проектом Закону механізм державного регулювання передбачає встановлення остаточного права органів доходів і зборів України трактувати застосування «звичайної ціни» та «справедливої ринкової ціни», що не може бути прийнятним, оскільки будь-яке рішення платника податку є правомірним лише до тих пір, поки належним чином не буде встановлено протилежне.
Довідково: Відповідно до діючого законодавства звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (підпункт 14.1.71 статті 14 ПКУ).
Законопроектом визначається поняття справедлива ринкова ціна – ціна, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг), за якою товари передаються (роботи – виконуються, послуги – надаються) в операціях між особами, які не є пов’язаними.