Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
З 1 жовтня 2013 року з Державного реєстру вилучено моделі РРО, які не забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів в електронному вигляді.
Усі суб’єкти господарської діяльності, у яких касова техніка не відповідає новим вимогам, отримають відповідні повідомлення до 1 листопада цього року. До 30 листопада 2013 року скасують реєстрацію касових апаратів, моделі яких не входять до оновленого Держреєстру РРО.
Ми придбали касовий апарат із модемом для подання до Податкової електронної звітності з РРО.
Як його облікувати в податковому та бухгалтерському обліку?
ВІДПОВІДЬ: Власне, якихось особливостей для обліку РРО з можливістю звітувати до Податкової в електронному вигляді немає. Його обліковують як будь-який інший РРО. Основним критерієм для обліку (потрапляє він до основних засобів або МНМА) буде первісна вартість апарата. Про це ми писали в матеріалі «Бухгалтерський та податковий облік РРО». А ось із витратами на передачу даних виникне нюанс. Про це далі.
Придбання РРО
Безумовно, РРО підприємство використовуватиме понад рік — тож маємо справу з необоротним матеріальним активом.
У податковому обліку вартісний рубіж для розмежування основних засобів і МНМА встановлено на рівні 2500 грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Якщо первісна вартість РРО не перевищує 2500 грн, його обліковують як МНМА (група 11 за п. 145.1 ПКУ). Якщо перевищує 2500 грн — такий актив потрапляє до основних засобів. Водночас група для нього — 4, з окремою підгрупою «електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації», для яких установлено мінімально допустимий строк корисного використання — 2 роки (згідно з п. 145.1 ПКУ).
У бухгалтерському обліку вартісна межа встановлюється самим підприємством (зазвичай це роблять у наказі про облікову політику). Як правило, підприємства під час установлення цього критерію орієнтуються на межу, прописану в ПКУ (хоча, звісно ж, це не обов’язково). Якщо вартість РРО не більша за встановлений підприємством критерій для МНМА, такий РРОобліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Якщо більша — на субрахунку 104 «Машини та обладнання» або 109 «Інші основні засоби».
Наразі ціна найпростішого РРО з модемом становить приблизно 2450 грн (у т.ч. ПДВ — 408,33 грн). Сума ПДВ до первісної вартості РРО зазвичай не входить (окрім випадків, коли підприємство не зареєстровано платником ПДВ або використовує його як в оподатковуваних, так і неоподатковуваних операціях — п. 146.5 ПКУ). Проте витрати на введення РРО в експлуатацію, його опломбування та програмування (такі послуги надаються центрами сервісного обслуговування) збільшать первісну вартість касового апарату. Тому в більшості випадків його обліковуватимуть як основний засіб у групі 4, підгрупі з мінімально допустимим строком корисного використання — 2 роки. А в бухобліку — на субрахунку 104 «Машини та обладнання».
Нарахована амортизація потрапить до витрат на збут — ряд. 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 (далі — Декларація) у періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). Поточне обслуговування РРО також відносять до витрат на збут.
Витрати на передачу даних
А от щодо витрат на функціонування модему касового апарату є невеличка дилема, бо передача даних модемом здійснюватиметься за допомогою сервісу пакетної радіопередачі (GPRS). Часто він асоціюється із сервісом доступу до мережі Інтернет, а тому виникає запитання: вартість функціонування модему відносити до адміністративних (як витрати на оплату послуг зв’язку — пп. «ґ» пп. 138.10.2 ПКУ) чи до інших операційних витрат (як оплату Інтернет-послуг — пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ)?
На нашу думку, функціонування модему РРО за своєю суттю ближче до послуг зв’язку. Бо як такого, класичного доступу до Інтернет-мережі він не забезпечуватиме, а тому й витрати на його функціонування — передачу даних потрібно відображати у складі адміністративних витрат (ряд. 06.1 Декларації).
У бухгалтерському обліку такої дилеми не буде, бо П(С)БО 16 «Витрати» не виділяє окремо послуги зв’язку та Інтернету, тому абонплата за роботу модему потрапить до адміністративних витрат — рахунок 92 «Адміністративні витрати».
Георгій КЛЯШТОРНИЙ,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»