Ухвала ВАСУ від 24.02.2014 № К/800/26581/13
ВАСУ підтвердив правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність зменшення податковим органом від’ємного значення сум ПДВ через пропущення строків давності.
Відповідно до пункту 102.5 Податкового кодексу України (ПК) заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відображення підприємством у рядку 24 податкової декларації з ПДВ залишку від’ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.
Якщо підприємство не заявляло про відшкодування податку на додану вартість із бюджету, відповідного рішення не приймало та не зверталося до податкового органу з необхідною заявою, ВАСУ погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податковий орган при проведенні перевірки безпідставно застосував положення пункту 102.5 ПК, які визначають строки давності саме на подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ.
Тому податковим органом неправильно застосоване положення пункту 102.5 ПК при здійсненні камеральної перевірки декларації з ПДВ, а саме, сум, що включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ).