Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Относительно налогообложения НДС операций по поставке услуг

Относительно налогообложения НДС операций по поставке услуг



   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У М. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 08.04.2011 р. N 3816/10/31-605
   
   Про розгляд листа


   
   Державна податкова адміністрація у м. Києві на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 25.03.2011 р. N 8386/7/16-1517-26 розглянула вашого листа від 16.03.2011 р. N 16-03-6 та на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 25.03.2011 р. N 8403/7/16-1517-26 розглянула ваші листи від 16.03.2011 р. N 16-03-1, N 16-03-2, N 16-03-3, N 16-03-4, N 16-03-5 та аналогічні листи, що надійшли до ДПА у м. Києві від 16.03.2011 р. N 16-03-1, N 16-03-2, N 16-03-3, N 16-03-4, N 16-03-5, N 16-03-6, стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
   
   а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
   
   б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
   
   Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   У відповідності із п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
   
   Згідно з п. 186.3 ст. 186 Кодексу місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
   
   До таких послуг належать, зокрема:
   
   - надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) (пп. "а" п. 186.3 ст. 186 Кодексу);
   
   - консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу);
   
   - надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті (пп. "є" п. 186.3 ст. 186 Кодексу).
   
   Відповідно до пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операції з постачання послуг, визначених у пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
   
   Згідно ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
   
   Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
   
   Згідно з пунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
   
   Відповідно до підпункту 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 Кодексу інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).
   
   Відповідно до Закону України від 01.06.2010 р. N 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон N 2289) консультаційні послуги - інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів.
   
   Відповідно до Закону України від 22.04.93 р. N 3125-XII "Про аудиторську діяльність" аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
   
   Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
   
   Таким чином, тільки у разі якщо платник податку надає послуги, визначені підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 ПК України (зокрема, для інжинірингових послуг - в межах визначення, наданого підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 ПК України; для аудиторських - визначених Аудиторською палатою України), такі послуги не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто їх постачання (а відповідно і придбання) здійснюється без ПДВ.
   
   Крім цього, у разі якщо нерезидент на митній території України здійснює операції з надання послуг, визначених пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ. (Аналогічні роз'яснення розміщено на WEB-сайті ДПА України (wvrw.sta.gov.ua) у рубриці "Єдина база податкових знань" банеру "Інформаційно-довідковий департамент").
   
   Всі інші послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
   
   Так, наприклад, оскільки місцем постачання послуг, визначених підпунктами "а" та "є" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації отримувача, то операції з постачання платником ПДВ таких послуг резиденту є об'єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання на митній території України. Операції з постачання платником ПДВ таких послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування ПДВ.
   
   Крім цього, дія підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не поширюється на операції з надання маркетингових послуг. Місцем постачання таких послуг є місце реєстрації постачальника, тобто операції з надання маркетингових послуг є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах незалежно від того, кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту.
   
   У відповідності із пунктом 199.1 статті 199 Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
   
   Відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
   
   Згідно з пунктом 199.4 статті 199 Кодексу платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
   
   Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.
   
   Відповідно до пункту 199.5 статті 199 Кодексу частка використання застосовується для проведення коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
   
   Таким чином, в разі якщо платник податку здійснював у 2010 р. оподатковувані податком на додану вартість операції, а у 2011 р. починає здійснювати також і неоподатковувані операції (необоротні активи починають одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях), то при розрахунку частки використання між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями платник податку застосовує порядок, встановлений пунктом 199.3 статті 199 Кодексу, тобто розрахунок частки використання здійснюється за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
   
   Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. N 41 (далі - Порядок N 41), відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.
   
   Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.
   
   Разом з тим, для необоротних активів (у разі їх використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, а також при здійсненні перерахунку частки такого використання за результатами 12, 24 та 36 місяців їх використання) заповнюється таблиця 3 "Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями" додатка Д7.
   
   При цьому в колонці 2 вказується звітний період початку використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В колонці 3 - звітний період, у якому було сформовано податковий кредит по необоротних активах.
   
   У відповідності з пунктом 4.5 Порядку N 41 перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 додатка Д7.
   
   Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за звітний (податковий) період, на який припадає 12-й, 24-й чи 36-й місяць використання необоротних активів.
   
   Заступник Голови
   О. В. Онищенко

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам