Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Разъяснение по вопросам осуществления обязательного финансового мониторинга

Разъяснение по вопросам осуществления обязательного финансового мониторинга



   
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 15.04.2015 р. N 25-02002/24990

   Департамент фінансового моніторингу
   
Банкам України
   Асоціації українських банків
   Асоціації "Український кредитно-банківський союз"
   Незалежній асоціації банків України
   Територіальним управлінням Національного банку України

   
Роз'яснення з питань здійснення обов'язкового фінансового моніторингу

   Ураховуючи численні запити банків як суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо застосування статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону, Національний банк України повідомляє таке.
   
   Відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 Закону фінансова операція із переказу коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України, на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150000 гривень, підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.
   
   Вважаємо, що при здійсненні банком аналізу фінансових операцій із переказу коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), з метою виявлення таких, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою, передбаченою пунктом 7 частини першої статті 15 Закону, необхідно керуватися загальними нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Митного кодексу України.
   
   Відповідно до статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
   
   Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
   
   Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
   
   Згідно із пунктами 15 та 57 частини першої статті 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі, а іноземні товари - товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 цієї статті, а також товари, що втратили митний статус українських товарів відповідно до цього Кодексу.
   
   Митну територію України згідно зі статтею 9 Митного кодексу України становлять територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
   
   З огляду на вимоги Митного кодексу України щодо переміщення (перетину) та пропуску товарів через митний кордон України зазначаємо, що переміщення (перетин) товарів через митний кордон України здійснюється з дотриманням відповідної митної процедури, що передбачає митне оформлення, у тому числі з оформленням митної декларації в порядку, визначеному митними правилами.
   
   З урахуванням зазначеного, вважаємо, що для здійснення банком аналізу фінансових операцій із переказу коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), з метою виявлення таких, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою, передбаченою пунктом 7 частини першої статті 15 Закону, фактичним постачанням товарів на митну територію України є дії, пов'язані із забезпеченням поставки на митну територію України товарів, які є рухомими речами у значенні Митного кодексу України.
   
   Зазначені рекомендації Національного банку України погоджені з Державною службою фінансового моніторингу України згідно з листом від 03.04.2015 N 1423/0320-06-1.
   
   Заступник директора
   Департаменту фінансового моніторингу
   
Т. П. Бутковська

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам