Чим відрізняється договір перевезення від договору експедиції?

Договір перевезення та договір експедиції мають суттєві відмінності в своїй суті та функціях:

Договір перевезення:
- Основна мета договору перевезення полягає у фактичному транспортуванні вантажу від точки А до точки Б.
- Перевізник, як сторона договору, зобов'язується здійснити перевезення вантажу, забезпечуючи його доставку.
- Перевізник може залучати інших осіб для виконання перевезення, але основна відповідальність за доставку вантажу все одно лежить на ньому.

Договір експедиції (транспортного експедирування):
- Основна мета договору експедиції полягає в організації процесу перевезення, а не в самому перевезенні.
- Експедитор організовує виконання послуг, пов'язаних з перевезенням, але не обов'язково здійснює його самостійно.
- Експедитор може надавати також супутні послуги, такі як підготовка документів, митне оформлення, зберігання тощо.
- Винагорода експедитора включає плату за організацію перевезення, але не за саме перевезення (якщо він сам не є перевізником).

Таким чином, договір перевезення фокусується на фактичному транспортуванні вантажу, тоді як договір експедиції охоплює організаційні та супутні аспекти, пов'язані з цим процесом.
 

Згідно договору транспортного експедирування з нерезидентом підприємство здійснює оплату. В акті наданих послуг вказані суми винагороди експедитору та сума за транспортні послуги, які є транзитними для експедитора. На яку суму підприємство - отримувач послуги має зареєструвати податкову накладну: суму винагороди експедитору чи загальну суму?

Згідно з положеннями, що регулюють транспортно-експедиторську діяльність, важливо розрізняти експедиторську винагороду від транзитних коштів, які проходять через експедитора.

1. Експедиторська винагорода: Це сума, яку експедитор отримує за свої послуги з організації перевезення. Саме на цю винагороду повинна бути зареєстрована податкова накладна, якщо вона підлягає ПДВ.

2. Транзитні кошти: Це кошти, які експедитор отримує для подальшої передачі перевізнику або іншим сторонам. Вони не є доходом експедитора і не підлягають оподаткуванню ПДВ з боку експедитора.

Отже, підприємство-отримувач послуги має зареєструвати податкову накладну виключно на суму винагороди експедитору, яка є оподатковуваним доходом для експедитора. Транзитні кошти не включаються в розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ.

Чи поширюється це правило, якщо експедитор - нерезидент?

Якщо експедитор є нерезидентом, правила оподаткування можуть відрізнятися залежно від місцевого законодавства та умов договорів.

1. Експедиторська винагорода: Як правило, експедиторська винагорода, отримана нерезидентом, може підлягати оподаткуванню в Україні, якщо вона розглядається як дохід від послуг, наданих на території України. Однак, це залежить від положень податкового законодавства та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

2. Транзитні кошти: Транзитні кошти, як і раніше, не є доходом експедитора і не підлягають оподаткуванню в Україні, оскільки вони фактично призначені для третьої сторони (перевізника).

У таких випадках, перед складанням податкової накладної, слід зважати на вимоги Податкового кодексу України та, за можливості, консультації з податковими органами або фахівцями з міжнародного оподаткування для точнішої оцінки ситуації.

Перевезення і винагорода експедитора: чи можна однією сумою?
Доходи експедитора-спрощенця
Транспортно-експедиторська діяльність: «оформленські» нюанси
Експедитор брендує і миє авто перевізника
Перевізник та/або експедитор — нерезиденти: що з податком на репатріацію?