Закон № 1914 («податкова реформа»): податок на прибуток

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914-IX.

Обмеження на перенесення збитків для великих платників (п.п. 140.4.4 ПКУ)

Нагадаємо, згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ платники податку на прибуток зменшують фінрезультат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років. Причому коригування на податкові збитки застосовують усі платники, включаючи малодохідників незалежно від їх рішення застосовувати/не застосовувати різниці з розд. III ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Так ось, тепер ця норма працюватиме з деякими обмеженнями.

Одразу зазначимо: обмеження на перенесення збитків стосуватимуться тільки великих платників податків.

Усі інші платники зменшують фінрезультат на збитки, як і раніше!

Суть обмежень для великих платників податків зводиться до такого. Зменшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду (прибуток, збиток або нульове значення) можна буде не більш ніж на 50 % непогашеної суми збитків минулих періодів до повного погашення. Тобто збитки можна буде враховувати до повного погашення, але не більше 50 % щорічно. Якщо сума збитків минулих років становить не більше 10 % від позитивного значення об’єкта з податку на прибуток — то можемо їх врахувати відразу в повній сумі. Приклади застосування цих правил наведені в Інформаційному листі ДПСУ від 18.01.2022 № 1/2022.

Що ще важливо! Запрацює ця різниця починаючи зі звітних періодів за 2022 рік (п. 4² підрозд. 4 розд. XX ПКУ). А це означає, що у звітності за 2021 рік збитки можна врахувати в повній сумі.

Безповоротна фіндопомога/безоплатні передачі «збитковим» платникам податку на прибуток — пов’язаним особам

Ідеться про збільшуючу різницю за безоплатними передачами з п.п. 140.5.10 ПКУ.

Її доповнили новими положеннями, які стосуються надання безповоротної фіндопомоги (безоплатного надання товарів/робіт/послуг) платникам податку на прибуток — пов’язаним особам. Якщо такі пов’язані особи перед роком отримання допомоги декларували збиток, то вам як «надавачу» такої фіндопомоги (ви — платник податку на прибуток, що застосовує різниці) доведеться на суму такої наданої допомоги збільшити фінрезультат.

Різниця застосовується, якщо безповоротна фіндопомога (безоплатно надані товари/роботи/послуги) включена до витрат у бухобліку.

Сплата роялті на користь організацій колективного управління (ОКУ) об’єктами авторського права та (або) суміжних прав (п.п. 140.5.7 ПКУ)

Ця норма цікава, зокрема, платникам податку на прибуток, що застосовують різниці — закладам громадського харчування, які в залах обслуговування використовують музику, радіо, телебачення. Закон № 2415** зобов’язує їх як користувачів об’єктів авторських і суміжних прав до початку їх використання укласти з ОКУ договір про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та виплачувати цим організаціям відповідну винагороду.

** Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII.

Проблема полягала в тому, що такі ОКУ є неприбутковими організаціями. І відповідно, при виплаті винагороди таким організаціям спрацьовувала «збільшуюча» різниця з п. 140.5.7 ПКУ, яка передбачає збільшення фінрезультату на суму витрат за нарахованими роялті, якщо роялті нараховані на користь юрособи — неплатника податку на прибуток. Тепер же (з 01.01.2022) уточнено:

— по-перше, що виплати на користь ОКУ за користування об’єктами авторського та (або) суміжного права — це роялті (п.п. 14.1.225 ПКУ);

— по-друге, що такі виплати не підпадають під «збільшуючу» різницю з п. 140.5.7. ПКУ. Тобто на суму таких виплат фінрезультат не збільшується (останній абзац п.п. 140.5.7 ПКУ).

«Резервна» різниця для держпідприємств (п.п. 139.2.2 ПКУ)

Держпідприємствам і підприємствам з держчасткою більше 50 % заборонили зменшувати фінрезультат на списану безнадійну заборгованість (різниця згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ), якщо методи обчислення резерву сумнівних боргів (РСБ) і способи визначення коефіцієнта сумнівності не погоджені з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

Зазначимо, що порядок створення РСБ для тих, хто складає фінзвітність за НП(С)БО, визначає НП(С)БО 10, а для МСФЗшників — МСФЗ 9. Але всупереч нормам стандартів для держпідприємств Кабмін постановою від 12.05.2021 № 458 установив свої особливі правила розрахунку таких резервів. Ці правила не зовсім відповідають вимогам НП(С)БО. Не кажучи вже про МСФЗ. Тому облікова політика підприємств може відрізнятися від тих правил, які встановив Кабмін. У такому разі (якщо облікова політика не відповідає КМУ-правилам) підприємства без погодження з власником не зможуть зменшити фінрезультат на списану безнадійну. Тобто не зможуть застосувати зменшуючу різницю з п.п. 139.2.2 ПКУ.

Тимчасова пільга для сільгоспвиробників, які займаються розведенням деякої свійської птиці (п. 57 підрозд. 4 розд. XX ПКУ)

Починаючи з 01.01.2022 і до 01.01.2027 від оподаткування звільнений прибуток сільгоспвиробників, які:

(1) здійснюють виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2020:

— клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

— клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);

— клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей);

(2) здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Пільга буде цільовою. Вивільнені кошти (суми податку, які не сплачуються до бюджету і залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються тільки на розвиток виробництва.

Пільга для щойностворених переробних підприємств на території деяких населених пунктів Донецької, Луганської, Львівської, Волинської областей

На період до 01.01.2037 звільняється від оподаткування прибуток підприємств — суб’єктів господарювання, визначених відповідно до норм п. 68 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Це створені після 01.01.2022 підприємства, податковою адресою і місцем фактичного здійснення діяльності є населені пункти, перелічені в новому п. 68 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Основним видом їх діяльності є діяльність у переробній промисловості (група 10, клас 11.06, 11.07 група 11, група 13 — 18, група 20 — 27, клас 29.3 група 29, клас 30.1 — 30.4, 30.92, 30.99 група 30, група 31 — 33 секції C КВЕД ДК 009-2010). Крім того, вони відповідають ще низці критеріїв (за розміром доходу, чисельністю працівників тощо).

Особливості розрахунку податку на прибуток виробниками «зеленої» електроенергії

У період з 01.01.2022 по 01.01.2024 неоплачені постачання «зеленої» електроенергії не оподатковуватимуться податком на прибуток. Так, виробники «зеленої» електроенергії:

— зменшують фінрезультат на суму визнаного в бухобліку доходу від продажу електроенергії в період з 01.01.2022 по 01.01.2024, за яким не отримана оплата на кінець звітного періоду;

— при цьому в періоді отримання оплати повинні будуть застосувати збільшуючу різницю такого доходу (щодо якого в попередньому періоді застосували зменшуючу різницю).

Дзеркальні правила прописані й щодо витрат, які формують собівартість, а також витрат на збут. Фінрезультат збільшується на суму нарахованих у бухобліку витрат, які формують собівартість реалізованої «зеленої» електроенергії та витрат на збут у період з 01.01.2022 по 01.01.2024, за яку не отримано оплату на кінець звітного періоду. У періоді отримання оплати застосовується зменшуюча різниця.

Оскільки неоплачені постачання не впливатимуть на податкове зобов’язання з податку на прибуток, то виробники «зеленої» електроенергії не зможуть застосовувати зменшуючу різницю з п.п. 139.2.2 ПКУ під час списання безнадійної заборгованості, яка сформувалася за електроенергію, продану в період з 01.01.2022 по 01.01.2024.