Размер заработной платы за первую половину месяца определяется колдоговором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичного профсоюза или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника. Этого требует ст. 115 КЗоТ.
Однако какой размер штрафа может ожидать работодатель, если эту норму не выполнено.
К сожалению Минсоцполитики и Гоструда расходятся в своих позициях.
Минсоцполитики в письме от 16.03.2018 г. № 118/0/22-18 (см. ниже) отсылает к абзацу 3 ч. 2 ст. 265 КЗоТ, согласно которой предусмотрен штраф в трехкратном размере минимальной зарплаты, установленной законом на момент выявления нарушения, как за выплату зарплаты в неполном объеме.
Однако Гоструда в письме от 03.04.2018 г. № 2547/4/4.1-ДП-18 заключает, что нарушение требований ч. 3 ст. 115 КЗоТ относительно размера зарплаты за первую половину месяца не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника является минимальной государственной гарантией.
За несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда в соответствии с абзацем 4 ч. 2 ст. 265 КЗоТ следует штраф для работодателей в десятикратном размере минимальной зарплаты, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение.
ТЕКСТ ПИСЬМА
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
від 03.04.2018 р. N 2547/4/4.1-ДП-18
Департамент з питань праці Держпраці розглянув лист [...] і повідомляє.
Статтею 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою статті 12 Закону України "Про оплату праці" та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Таким чином, порушення вимог частини третьої статті 115 КЗпП України щодо розміру заробітної плати за першу половину місяця не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника є мінімальною державною гарантією.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та фізичну особу - підприємця, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
| Директор | І. Дегнера |