Протягом червня цього року у Верховні Раді України було зареєстровано чотири пакети законопроєктів, направлених на запровадження так званої системи економічного бронювання. Всього зараз є чотири моделі:
Експерти Європейської Бізнес Асоціації детально проаналізували всі чотири пакети законопроєктів. Безумовно, впровадження механізму економічного бронювання є важливим маркером того, що держава турбується про необхідність розвитку економіки навіть в умовах воєнного стану. Відповідно, наявність альтернативного простого, прозорого та водночас оперативного механізму бронювання критичних співробітників матиме позитивний вплив на бізнес та інвестиційну активність в країні. І, загалом, Асоціація вже висловлювалась на підтримку та важливість запровадження економічного бронювання в країні. Проаналізувавши усі моделі бізнес акцентує, що, загалом, перші три моделі, дійсно, можуть стати корисними та важливими для стимулювання економіки.
Водночас, якщо наголошувати на тому, яку саме модель підприємці підтримують, то можна констатувати, що найбільше прозорий бізнес схиляється до третьої моделі бронювання, відповідно до якої аби отримати таку можливість бізнесу потрібно мати середню зарплату по компанії в розмірі 35 тис грн, для ФОПа передбачений єдиний військовий збір, який складе 20,4 тис грн в місяць. Це є базовими критеріями для участі компанії.
Разом з тим, на додачу до встановлених законопроєктом умов бізнес також просить дозволити використовувати економічне бронювання для збільшення квоти бронювання працівників понад 50%. Адже по деяким напрямкам та у певні проміжки часу кількість критично важливих працівників для компанії може сягати більше половини – аби поставлені задачі було виконано (як, наприклад, на початку весни ми писали стосовно посівної). Крім того, спільнота просить надати імунітет тим, кого компанія планує подати на бронювання, аби така людина могла оновити свої військові дані.
Більше того, для бізнесу дійсно вкрай важливо, аби дана модель могла працювати паралельно зі стратегічною системою бронювання, тому Асоціація не підтримує четверту модель.
Враховуючи вищезазначене, Європейська Бізнес Асоціація звертається до Юлії Свириденко, Першого віце-прем’єр-міністр України Міністра економіки України, Дмитра Наталухи, Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Людмили Буймістер, Голови підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з проханням врахувати дану позицію бізнесу при розгляді інструменту економічного бронювання та прийнятті відповідних законопроєктів, зокрема, і на засіданні профільного Комітету ВРУ. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!