Нагадаємо, на сайті Мінфіну було оприлюднено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість». Докладно про цей документ ми повідомляли у матеріалах:
Тепер, 30 березня, Мінфін повідомив, що в уряді схвалено пакет із трьох законопроєктів щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.
Вони передбачають зміни до:
Міжнародний автоматичний обмін інформацією, що стосується цифрових платформ (директива ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування - DAC7)
На сьогодні сфера digital-економіки є одним з ключових драйверів зростання по всьому світу. Тому регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку.
Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).
Зміни передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Реалізація положень законопроєкту є кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг.
Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.
Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.
Значна частина доходів фізичних осіб у цифровій економіці сьогодні перебуває “в тіні” через відсутність чітких правил.
Це не тільки втрати держбюджету в умовах повномасштабної війни, а й неконкурентні умови між тими, хто відповідально сплачує податки, і тими, хто залишається працювати в «тіньовому» секторі.
Для врегулювання цього питання запропоновано умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи:
Важливо: електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, не підпадатимуть під нове регулювання.
Такий підхід стимулює декларування доходів, спрощує адміністрування податків, дозволяє поступово виводити ці доходи з “тіні” без надмірного податкового навантаження.
Передбачено, що зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Запровадження оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Це рішення відповідає підходам ЄС, де аналогічні зміни набули чинності у 2021 році.
Які проблеми вирішують запропоновані зміни:
Згідно з положеннями законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.
Важливо, що некомерційні відправлення вартістю до 45 євро оподатковуватися не будуть (це подарунки чи речі для особистого або сімейного користування одержувачем).
Ці зміни вирівнюють умови ведення господарської діяльності для українського та іноземного бізнесу за рахунок однакових правил оподаткування.
Спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажі товару включить до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатись відправникові, а кошти, у тому числі і ПДВ, будуть повернуті покупцеві оператором електронної платформи.
Водночас залишаться і чинні на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.
Методи “відправника” та “одержувача”, про які йшлося вище, повністю виключають контакт людини, яка купила товари на електронній платформі, з митницею, проте покладають на операторів електронних платформ і логістичних операторів певне додаткове адміністративне навантаження.
Уряд вже працює з дотичними до цього процесу операторами задля забезпечення впровадження максимально зручного для громадян сервісу.
Продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану для фінансування післявоєнного відновлення
Передбачено продовження на період протягом трьох років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, дії норм щодо обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, а саме:
Зазначене обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України для післявоєнної відбудови.
Комплексні податкові зміни необхідні для:
Їх реалізація дозволить:
Проєкти законів найближчим часом будуть подані до Верховної Ради України на реєстрацію.