4 січня 2017 року набули чинності зміни до постанови Правління НБУ від 6 червня 2013 року №210 «Про встановлення граничної суми готівкових розрахунків». Так, ліміт на проведення готівкових розрахунків фізичними особами знижено втричі ─ зі 150 000 гривень до 50 000 гривень. У зв'язку з цим виникає ряд питань щодо механізму роботи постанови, проведення операцій на суму понад 50 000 гривень, а також відповідальності фізичних осіб та підприємців у разі порушення вимог постанови Нацбанку.
Згідно з постановою правління Національного банку України від 25 листопада 2016 року № 407, яким, власне, і вносяться зміни до постанови №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків зі споживачами за товари, роботи, послуги на суму понад 50 000 гривень повинні проводити такі операції в безготівковій формі.
Ця ж вимога стосується і фізичних осіб, які здійснюють розрахунки між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 гривень і вище.
Також слід зазначити, що НБУ своїми листами ще 2014 року намагався поширити дію Постанови №210 на максимальну кількість операцій, до яких повинен застосовуватися ліміт з розрахунків у готівковій формі. У Нацбанку вважають, що обмеження також стосуються розрахунків за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.
Згідно з п. 2.3 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою і/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою Правління НБУ (обмеження в 50 000).
Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів у банк для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Тобто, підприємствам і підприємцям встановлено обов’язок проводити операції щодо товарів (послуг і робіт) на суму понад 50 тис. грн. 00 коп. в будь-якій формі, окрім готівкової. Іншими словами, операція може бути здійснена, але треба йти від зворотнього – від відповідальності.
На практиці може виникнути питання про правомірність угоди, здійсненої з порушенням встановлених НБУ обмежень (наприклад, угоди купівлі-продажу квартири вартістю кілька мільйонів гривень, коли гроші було передано від покупця продавцю готівкою з рук в руки). Спробуємо розібратися.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Важливе значення мають умови договору і те, як цей договір «виписаний».
Наприклад: «Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру», «Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за ХХХ, ХХ гривень, які були отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору» і т.п. Тобто обов'язковою умовою договору купівлі-продажу є факт передання грошей від покупця до продавця і фіксація цього факту.
Також слід зазначити, що і Закон України «Про нотаріат», і Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, який регулює роботу нотаріусів України, не містять положень, які б зобов'язували нотаріусів при завіренні договорів купівлі-продажу нерухомого майна витребувати у сторін договору документи, що підтверджують безготівковий розрахунок.
А тому укладати чи ні угоду з порушенням постанови НБУ №210, покупець і продавець повинні вирішувати самі. Фактично порушення вимог цієї постанови може бути підставою для позову про визнання угоди недійсною.
Однак судова практика при розгляді даної категорії справ виходить із того, що недотримання сторонами вимог постанови Нацбанку не є підставою для визнання договору недійсним. Як приклад можна назвати рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22.06.2016 року.
Статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою. Слід зазначити, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті як фізичні особи-підприємці, так і посадові особи підприємства (керівник і головний бухгалтер).
При цьому згадана стаття КУпАП не передбачає притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб за порушення порядку проведення готівкових операцій. Іншими словами, фізична особа не є суб'єктом правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності.
Адміністративна ж відповідальність для ФОП та керівників юросіб передбачена у вигляді штрафу в розмірі від 1700 грн до 3400 грн, а повторне порушення протягом року потягне за собою накладення штрафу від 8500 грн до 17000 грн.
Механізм притягнення до адміністративної відповідальності виглядає так. Органи Державної фіскальної служби (на практиці це ─ начальник або заступник начальника податкової інспекції) розглядають справи про адміністративні правопорушення за ст. 163-15 КУпАП у зв'язку з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків із використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).
У разі виявлення порушень порядку проведення готівкових операцій повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Надалі має відбутися розгляд справи про адміністративне правопорушення за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У ході розгляду такої справи додатково повинні бути досліджені фактичні обставини та багато іншого.
За результатами розгляду справи можливе притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням адмінстягнення (штрафу) на підставі відповідної постанови. Однак законодавство дає можливість оскаржити в судовому порядку дану постанову протягом 10 днів з моменту її винесення.
Слід пам'ятати, що до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків особу може бути притягнуто протягом двох місяців з моменту здійснення операції (строк притягнення до адміністративної відповідальності).
Аналіз судової практики показує, що суди досить об'єктивно розглядають справи про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, що стосуються порушень порядку проведення готівкових розрахунків. Найчастіші підстави для скасування таких постанов ─ порушення порядку притягнення до адмінвідповідальності або відсутність складу правопорушення.