Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується р. IV ПКУ, відповідно до п. 170.9 ПКУ якого передбачено оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не поверненої в установлений строк.
Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841 (далі — Порядок), згідно з п. 4 якого, якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення 3-го чи 5-го, а в окремих випадках 10-го чи 20-го банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума, розрахована з урахуванням п. 164.5 ПКУ, обкладається ПДФО за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць.
Беручи до уваги викладене, ДФС у листі від 16.01.2017 р. № 557/К/99-99-13-02-03-14 указує, що норми ПКУ та п. 4 Порядку застосовуються податковим агентом у випадку неповернення фізичною особою суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк їх повернення, у зв’язку із завершенням такою особою відрядження або виконання цивільно-правової дії, з метою подальшого оподаткування.