Норми ПММ мають використовувати всі суб’єкти господарювання

11.05.17

Фактична витрата палива коливається у широких межах залежно від багатьох чинників зі змінами умов експлуатації тощо. Ці коливання мають ураховуватися застосуванням додаткових норм витрат палива та коригуючих коефіцієнтів, передбачених Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43 (далі — Норми), під час розрахунків підприємством нормативних витрат палива.

Якщо фактична витрата палива істотно відрізняється від нормативної, це може бути приводом для перевірки врахування всіх причетних чинників та, за потреби — змін у застосуванні коригувальних коефіцієнтів і значень норм додаткового споживання палива, щоб привести їх перелік і значення у відповідність із реальними умовами експлуатації (наприклад, експлуатація автомобіля переважно в умовах численних і тривалих заторів у місті тощо).

Установлення підприємствами об’єктивних нормативних витрат палива відповідно до методології, що надається Нормами, безумовно, є важливим для обґрунтованого визначення собівартості перевезень і загалом собівартості продукції, що постачається споживачам автомобільним транспортом, собівартості послуг із перевезення пасажирів, аргументованого визначення бази оподаткування суб’єктів господарювання тощо. Але найважливіше те, що Норми є інструментом економії витрат енергетичних ресурсів в Україні.

Мінінфраструктури підтримує вимоги ДФС щодо обов’язковості списання витрат палива та мастильних матеріалів дорожнім транспортом, а також здійснення контролю правильності й обґрунтованості цих розрахунків суб’єктами господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності чи форми оподаткування за єдиною прозорою системою, що досягається завдяки застосуванню Норм.

У відомстві наголосили, що питання оподаткування належать до компетенції ДФС.

Окрім того, Мінінфраструктури в листі від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17 зауважило, що застосування підприємством нормативних витрат палива, що перевищують гранично допустимі значення, установлені Нормами, або безконтрольне списання палива та мастильних матеріалів за «фактичними витратами» є неприйнятним в Україні, оскільки це створює умови для зловживань.

Невикористання таких норм матиме серйозні негативні наслідки, зокрема:

  • підвищення собівартості транспортних послуг і в цілому продукції, що перевозиться автомобільним транспортом;
  • ухилення суб’єктів господарювання від сплати податків, нецільове використання палива,
  • в цілому надмірне, неефективне споживання Україною енергетичних ресурсів тощо.