В обід і зранку, і вночі чекаємо… Держпраці ми

Це було б смішно, якби не було так сумно. Державна служба з питань праці нарешті отримала керівництво до дії. А точніше — новий порядок проведення перевірок з дивними назвами — «інспекційні відвідування» і «невиїзні інспектування». Скажемо прямо: перспективи для роботодавців не дуже веселі. У цій статті розберемося, наскільки страшний чорт, якого малюють…

Сьогодні на порядку денному постанова КМУ від 26.04.2017 р. № 295. Вступила вона в силу буквально днями — 16 травня 2017 року. Саме цим документом були затверджені Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю (далі — Порядок держконтролю) і Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю. Особливий інтерес викликає перший із них — одіозний Порядок держконтролю.Він і стане об’єктом нашої пильної уваги.

Порядок держконтролю стосується дотримання законодавства про працю юрособами (уключаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) і фізособами, які використовують найману працю.

Поза сумнівом, сферою контролю є весь обсяг трудового законодавства. Проте після ознайомлення ближче з текстом цього нормативного акта з’ясовується, що

під контроль за охороною праці Порядок держконтролю не «заточений»

Що ж до решти порушень трудового законодавства — тут сумнівів немає. Застосовуємо положення Порядку держконтролю. Тут маються на увазі питання, що вже «полюбилися» всім: оплати праці, оформлення трудових відносин тощо.

Контролери і «штрафувальники»

Основним «контролером» були і залишаються представники Держпраці і її територіальних органів. Проте права «трудових» перевіряючих остаточно отримали інспектори праці виконкомів міськрад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад і рад об’єднаних територіальних громад. Але коло питань, яким цікавитиметься місцева влада, обмежене найгострішими з них. Це своєчасна і в повному обсязі оплата праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

Крім того, керівникам виконкомів надається право накладати фінансові санкції згідно зі ст. 265 КЗпП. Хто ці керівники? Голови відповідних рад та секретарі сільрад (якщо останнім такі повноваження надані рішенням сільради). Відповідні зміни внесено до Порядку застосування штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509. І ця норма прямо суперечить ч. 4 ст. 265 КЗпП: штрафні санкції накладає виключно Держпраці. Вважаємо, що доки не з’являться зміни у КЗпП, виконкоми накладати штрафні санкції не мають права.

Важливо також пам’ятати, що відповідно до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII органи місцевого самоврядування потрапляють під особливі умови проведення позапланових заходів (оскільки плановим інспекційне відвідування не назвеш, але про це нижче). Підстав у такому разі всього чотири: 1) звернення фізособи (для проведення контрольного заходу необхідне узгодження з ДРСУ); 2) звернення самого госпсуб’єкта із заявою про проведення контрольного заходу; 3) за рішенням суду; 4) у разі аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з діяльністю госпсуб’єкта.

Певною мірою «штрафні» повноваження дісталися й ДФСУ. Остання працюватиме в тандемі з Держпраці. Тепер штрафи можуть накладатися у тому числі на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФСУ (її територіального органу), під час якої виявлено порушення законодавства про працю. У свою чергу, розглядом справ на підставі цих актів і застосуванням штрафних санкції займатиметься Держпраці. Ось так Кабмін і обійшов положення ч. 4 ст. 265 КЗпП.

Як бачите, Порядок держконтролю не передбачає і класичного поділу контрольних заходів на планові та позапланові. Хоча саме така класифікація передбачається Законом № 877*. Тут принцип інший.

* Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Серед контрольних заходів тепер виділяють інспекційне відвідування і невиїзні інспектування

Судячи з того, що Порядок держконтролю не посилається на плани-графіки — ідеться про позапланові заходи, але зі своїми особливостями. Якими? Зараз розповімо.

Підстави

Розповімо про підстави для інспекційного відвідування. Вони закріплені в п. 5 Порядку держконтролю. Тут звичні всім звернення працівника, рішення суду тощо. Вони особливих запитань не викликають. Але з’явилися й «ноу-хау», що заслуговують на підвищену увагу.

Серед таких «зірок»:

1) повідомлення від правоохоронних органів;

2) «сигнал» посадових осіб органів держнагляду (контролю) про виявлені порушення під час реалізації ними контрольних повноважень. При цьому, мабуть, сфера діяльності «контролерів» не важлива. Що не зовсім вписується в положення ч. 2 ст. 19 Конституції України. Не кажучи вже про Закон № 877;

3) інформація цілої плеяди органів та інших суб’єктів (Держстат, ДФСУ і його територіальні органи, ПФУ і його територіальні органи, а також профспілки).

Серед інформаційних приводів у податківців:

— факти порушень законодавства про працю, виявлених під час здійснення контрольних повноважень;

— невідповідність пропорцій між кількістю працівників і обсягами виробництва роботодавця (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам з відповідного виду діяльності;

— факти здійснення господарської діяльності без держреєстрації. Саме по собі це порушення викликає безліч запитань**. Особливо що стосується кваліфікації тих чи інших дій як госпдіяльність без реєстрації. А Порядок держконтролю жодних додаткових положень із цього приводу не містить;

** Детальніше про господарську діяльність без реєстрації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 88, с. 33.

— роботодавці із заборгованістю з ЄСВ більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

У «пенсійників» цікавих приводів не менше:

а) роботодавці:

— в яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу.

— які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

— у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня, збільшилася на 20 % і більше;

— у яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР);

— у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати становить менше суми нарахованої індексації;

— у яких 30 % і більше «найманців» працюють на умовах цивільно-правових договорів (ЦПД);

б) працівники, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного роботодавця більше одного року.

Тут в одному реченні уміщаються взаємовиключні терміни — «працівник», «роботодавець» і «ЦПД». Звичайно, так хочуть виявити приховані трудові правовідносини. Швидше за все, ідеться тільки про фізосіб. Але не виключено, що «під роздачу» можуть потрапити ваші постійні контрагенти-підприємці.

А завершує «зоряну плетеницю» рішення керівника «контролера» про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

І «фішка» в тому, що цей «вердикт» приймається за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ, інших джерел, доступ до яких не обмежено законодавством, і перелічених у п. 5 Порядку держконтролю джерел.

Серед останніх:

а) звернення працівника про порушення щодо нього трудового законодавства;

б) звернення фізособи про порушення щодо неї правил оформлення трудових відносин;

в) рішення суду про порушення трудової «нормативки»;

г) «дзвінок» від профспілок про порушення трудових прав їх членів;

ґ) усе ті джерела, які ми детально обговорили з вами вище.

Мабуть, подібна «зоряна» підстава передбачена на випадок, якщо решти «сигналів» буде недостатньо.

Тепер поговоримо про порядок проведення заходів контролю.

Усе у Порядку Читати далі...