ВСУ за наслідками розгляду справи виклав правову позицію щодо права особи на отримання інформації від свого колишнього роботодавця.
Суд доходить висновку, що саме ЦКУ врегульовано особисте немайнове право особи на інформацію, що також включає право на отримання інформації колишнього працівника щодо істотних умов його праці. Тому позовна давність на вимогу, яка випливає з порушення особистих немайнових прав, не поширюється.
Позивач (колишній працівник) звертався до свого колишнього роботодавця із заявою про надання довідки про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням посади, розміру заробітної плати з відображенням суми щомісячної заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, однак отримав неповну інформацію, тож звернувся до суду.
ВСУ вважає, що позивач як колишній працівник має право на ознайомлення з розмірами оплати праці, змістом наказів, відповідно до яких йому надавалися відпустки, й іншою інформацією, що стосується його особисто, на підставі ст. 110 КЗпП. Тому може звернутися до суду за захистом особистих немайнових прав, на вимогу про захист яких позовна давність не застосовується.