ДФС в індивідуальній податковій консультації від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадує, що сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновнику - фізичній особі протягом дії договору, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не обкладається податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.31 ПКУ.
При цьому згідно п.п. 170.2.6 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового).
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларації, в якій повинен відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний дохід або інвестиційний збиток), отриманий в протягом такого звітного роки (п.п. 170.2.1 ПКУ).
Ці норми поширюються на повернення засновнику грошових коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу, в результаті зменшення в законодавчо встановленому порядку статутного капіталу цієї юридичної особи.
Оскільки операція з надання/отримання платником податків поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, дана операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Що стосується можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства в рахунок погашення його заборгованості за отриману їм фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу підприємства, то це питання регулюється положеннями п. 3 ст. 203 ГКУ - господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Для зарахування досить заяви однієї сторони.
Формування фінансового результату від операції заліку зустрічної однорідної вимоги на підприємстві відображається відповідно до правил бухгалтерського обліку. Податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за зазначеною операцією не передбачені. Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.