Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо податкових наслідків операцій з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику підприємства - фізичній особі та можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу (лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Щодо податкових наслідків операцій з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику підприємства - фізичній особі та можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу (лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкових наслідків операцій з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику підприємства - фізичній особі та можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо оподаткування операції з отримання поворотної фінансової допомоги фізичною особою.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновнику – фізичній особі протягом дії договору не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Крім того згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Враховуючи викладене, якщо внаслідок зменшення у законодавчо встановленому порядку статутного капіталу юридичної особи його засновнику повертаються кошти або майно, попередньо внесені ним до статутного капіталу цієї юридичної особи, то на таку операцію поширюються норми п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Щодо оподаткування податком на прибуток операції з надання поворотної фінансової допомоги, то згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому, Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. "а" та "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу .

Постачання послуг, у свою чергу, це - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадженні певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). А постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу підприємства, то дане питання регулюється положеннями ст. 203 "Припинення господарського зобов'язання виконанням або зарахуванням" Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV (далі - ГКУ).

Зокрема п. 3 ст. 203 ГКУ зазначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, відповідно до положень ст. 174 ГКУ господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Формування фінансового результату від операції зарахування зустрічної однорідної вимоги на підприємстві відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку. Податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток по вказаній операції не передбачене.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям