Новації у сфері податкових перевірок. Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками.

Кожен фахівець-правник, який спеціалізується в галузі податкового права, знає про що сигналізує підприємцю чи підприємству запит податкового органу про надання інформації та документів. Це сигнал про те, що  певний територіальний орган ДПС винайшов стосовно цієї особи порушення щодо нарахування та сплати податків та зборів. В практиці нашої компанії є декілька випадків, коли податкові перевірки проводились і за наявності своєчасної відповіді на запит із наданням усіх документів у повному обсязі.  

Зазвичай податкові запити писались за одним зразком, часто-густо вони були дещо сумбурні та непослідовні за змістом, без чіткого викладення причин для звернення за запитом. Нерідко також і без чіткої вказівки стосовно того, яка саме інформація запитується, які документи. В цьому підході простежувалась певна системність. Такими самими слабо обміркованими та недостатньо обґрунтованими були акти перевірок, шаблонні відповіді за скаргами платника. А далі слабенька позиція податкової служби у суді, що у сукупності працювало на значний відсоток виграшів платників податків у судових спорах. Самі податківці пояснювали це браком робочого часу та людських ресурсів, відповідних фахівців. 

Наразі спостерігаємо початок суттєвих змін у цьому напрямку. Офіційний сайт Державної податкової служби України активно розміщує публікації щодо засвоєння найкращих світових практик ефективної взаємодії податківців та платників податків,  яка має призвести (і згідно показникам, які наводить ДПС, таки призводить) до підвищення ефективності роботи податкової служби, та, відповідно, позитивної динаміки поповнення державного бюджету.

Указом Президента України № 538/2025 введено в дію рішення РНБО від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні». До того часу «дозріли» настанови прийнятої 25 липня 2024 року Постанови Кабінету міністрів України №854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками». Так, серед іншого, ДПС розробила Порядок здійснення процесів системи управління податковими ризиками (наказ №707 від 30.09.2024, якого немає у вільному доступі) та впровадила комплексний підхід по управлінню ризиками несплати податків. І це вже відобразилось у змісті звернень податкових інспекцій за наданням інформації та документів. 

Протягом експерименту має застосовуватись виважене ставлення щодо податкових перевірок бізнесу. Новий порядок передбачає певне достатнє опрацювання ризикових точок платника до моменту прийняття рішення про його перевірку. Практики, що втілюються Державною податковою службою, спрямовані на покращення взаємовідносин між ДПС та платниками податків, на заохочення останніх для самостійної сплати податків без надмірного контролю з боку контролюючих органів. Підхід засновано на автоматизованій системі контролю ризикових точок. 

Інформація в автоматизованій системі збирається як із власних джерел ДПС (податкова та фінансова звітність), так і з інших (банки, розвідувальні органи, органи фінансового контролю). Аналіз інформації щодо діяльності товариств чи ФОП здійснюється також автоматично за допомогою розроблених та затверджених алгоритмів. Такий підхід завдяки автоматичного вибору та автоматичного аналізу визначає рівне ставлення для усіх платників податків. Його впровадження започатковано  ще рік тому і наразі юридичні компаній та юридичні служби бізнесу спостерігають те, як нова система набирає обертів. Експериментальність проєкту полягає у пошуку комплаєнсу, порозуміння із платником щодо податкового навантаження, створення умов, які б сприяли добровільному дотриманню податкового законодавства. 

Тим часом у податкових зверненнях з’явились такі терміни та словосполучення: «коефіцієнти», «високий ризик динаміки запасів за результатами оцінки майнового стану», «високий показник співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості», «ризик мінімізації податкових зобов’язань», «сумнів щодо можливості зберігання задекларованого обсягу запасів», «ймовірність неповного відображення обсягів доходів».

Нещодавно до Корпорації «Глобал консалтинг» звернулись за допомогою у підготуванні відповіді на один із таких, нових податкових запитів. Територіальний підрозділ податкової, який готував його, вразив нас своїм достатньо глибоким підходом. За змістом та обсягом він виглядав майже як вже готовий акт перевірки. Щоб його скласти податківці провели ретельне дослідження та аналіз показників платника за кілька років на підставі тих даних, що про нього мали: з його податкових декларацій, фінансової звітності та інформаційної системи «Податковий блок». 

Це звернення на відміну від безлічі інших, які потрапляли до нас в роботу, нарешті містило обґрунтовані підстави стосовно, наявності у контролюючого органу права на звернення за запитом. Воно чітко відповідало вимогам підпункту 1 пункту 73.3.1 ПКУ, оскільки містило повний перелік та опис того, які дані та які факти наявної у ДПС податкової інформації, на їх думку, можуть свідчити про порушення податкового законодавства. Бо традиційно податкові інспектори, що складали запити, не обтяжували себе зайвим клопотом щодо викладення цих фактів. Зазвичай вони обмежувались суто цитуванням вказаного підпункту, за винятком, хіба що звернень за стосунками із суб’єктом, якого було віднесено до переліку ризикових. 

За аналізом наявних даних щодо діяльності товариства за кілька років територіальна ДПС дійшла висновку про ймовірність неповного відображення ним  обсягу доходів у податковій звітності. Звернули увагу і на рівень заробітної плати, значно нижчий за середню у відповідній галузі. Вказали на відсутність зареєстрованих основних засобів (об’єктів оподаткування),  через які б мав здійснюватися відповідний вид діяльності у сукупності із відсутністю інформації по сплаті послуг оренди складських приміщень та сплати комунальних платежів. Зазначено також було про відсутність даних щодо договірних відносин у сфері перевезення поряд із відсутністю у юридичної особи транспортних засобів, про нарощення дебіторської заборгованості протягом року (що призводить до нарощування збитків). 

Разюче цей лист відрізнявся від тих, які ми брали в роботу раніше. За змістом він є доволі ввічливим закликом до діалогу та порозуміння між фіскальним органом та платником податків, де регіональний орган ДПС закликав товариство усунути зазначені органом відхилення та надати відповідь. Також платнику було запропоновано здійснити самостійне донарахування занижених раніше податкових зобов’язань та подати уточнюючі розрахунки. При цьому податковий орган не забув нагадати щодо того, що самостійне виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, звільняє таких платників від нарахування та сплати штрафних санкцій. 

Тож, аби запобігти негативним для себе наслідкам у вигляді документальної податкової перевірки, підприємство, перед тим як готувати відповідь та надавати документи, провело певну роботу: донарахувало та сплатило податкові зобов’язання та подало відповідні уточнюючи податкові декларації. Ну, а потім вже зібрало усі документи, які запитувались, та надало пояснення яким чином, із використанням яких фондів та засобів займається своєю справою, як побудовані відносини із постачальниками, покупцями, перевізниками.

Що ми можемо порадити бізнесу в умовах нових реалій податкового контролю? 

Проаналізуйте наскільки підозрілими ваша діяльність може виглядати в очах податкових інспекторів:

• Чи не викликаєте ви сумнів у правомірності ведення вашого бізнесу? 
• Чи зможете ви надати зрозуміле та обґрунтоване пояснення можливості здійснення вашої діяльності за наявних у вас власних чи орендованих ресурсів?
• Чи не спостерігається на рівні фінансової та податкової звітності невиправдане, з точки зору прибутковості, накопичення товарів за відсутності місць для їх зберігання? 
• Як ви можете пояснити перевищення темпів зростання запасів (закупки) темпам їх реалізації (накопичення залишків продукції)? 
• Чи підпорядковуються усі ваші фінансові операції розумній економічній причині, «діловій меті» (наскільки і як вони пов’язані із вашою діяльністю і чи спрямовані на отримання прибутку»)? 

Насправді ці показники вже давно не є новими у сфері податкового контролю. Це догма аргументації податкового аудиту. 

Слоганом нової, і, за даними ДПС, дійової політики, за словами Лесі Карнаух, в.о. Голови ДПС, стає «Полегшення умов роботи бізнесу, особливо в умовах війни, без втрат для бюджету», крім іншого, за рахунок медіації.

Останнім часом судова практика в податкових спорах по-троху відвертається від платника. А розгляд податкових спорів  стає все більш затягнутим у часі (місяці та роки), і тому стає витратним зокрема  і з точки зору трудових ресурсів. Тому медіація може стати цілком розумним рішенням не тільки для контролюючих органів, але і для бізнесу також. Тож радимо не нехтувати можливістю пошуку конструктивного діалогу із територіальною ДПС, розглядати точки перетинання та досягати компромісних рішень. 

Яна Бондаренко

Адвокат, Старший юрист Корпорації «Глобал Консалтинг»