Як відомо, колективний договір укладають для дотримання інтересів насамперед працівників, проте також і в інтересах власників та уповноважених ними органів. Що потрібно передбачити змістом колективного договору – далі.
Регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин
Зміст і структуру колективного договору визначають сторони в межах їх компетенції. Згідно зі ст. 13 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Оплата праці – основа колективного договору
Дотримання умов колективного договору однаково обов’язкове як для працівників, так і для роботодавця. Також положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства (ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII, далі − Закон № 3356).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108) організація оплати праці здійснюється на підставі:
Найширший перелік норм, що потребують встановлення в колективному договорі, стосується оплати праці.
Як відомо, згідно зі ст. 97 КЗпП оплата праці працівників може здійснюватися за погодинною, відрядною або іншими системами за результатами індивідуальних і колективних робіт. Тому форми й системи оплати, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства, установи, організації самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлює власник або уповноважений ним орган.
Крім того, потрібно пам’ятати, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Розділ колективного договору, який регулює оплату праці, охоплює досить широке коло питань. Тому в більшості випадків доцільно оформити його у вигляді додатка до колективного договору.
Визначивши відповідно до вимог чинного законодавства форми і системи оплати праці, підприємство передбачає в колективному договорі питання оплати праці, преміювання, доплат і надбавок, винагороди за підсумками роботи за рік тощо, які є складовою частиною колективного договору і підставою для нарахування й виплати заробітної плати.
Додатки до колективного договору
Окремими додатками до колективного договору у разі потреби можуть бути оформлені:
З огляду на нові вимоги до оплати праці нормами колективного договору також має бути забезпечено встановлення місячної заробітної плати в розмірі, не меншому за мінімальний. Конкретні розміри мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжгалузеві та міжрозрядні співвідношення встановлюються в галузевих, територіальних угодах і колективних договорах.
Інші норми, визначені колективним договором
Крім оплати праці, існують й інші норми, які потребують уточнення в колективному договорі. Зокрема:
Звичайно, це не повний перелік випадків, які регулюються нормами колдоговору. Кожне підприємство самостійно вирішує, які аспекти мають бути узгоджені з трудовим колективом.
Інформація по темі:
Щодо укладання колективного договору
Чи потрібен колективний договір роботодавцю?