Олена Макеєва, глава ради директорів аудиторської фірми Аксьонова та партнери, радник міністра фінансів України, НВ БІзнес.
Чимало представників транснаціональних компаній вважають податок на виведений капітал (ПнВК) дискримінаційним.
І я погоджуюся з таким твердженням. Це називається правова дискримінація – тобто дискримінація, яку пропонується прямо закріпити в законі. Простими словами – закон начебто однин для всіх підприємств, незалежно від форм власності. Проте для іноземного капіталу встановлені відмінні від загальних правила оподаткування прибутку з джерелом його походження в Україні. І мова йде не просто про інші правила, мова йде про вищі податки. Тобто упереджене ставлення до іноземного капіталу.
Якщо цей приклад законотворчості розглянути через призму поведінкової економіки (behavioral economics) – напрямку економічної теорії, який займається дослідженням впливу психологічних факторів на рішення людей у різноманітних економічних ситуаціях, можна цілком зрозуміти справжні прагнення прихильників цієї моделі.
Так, ідеологи законопроекту в своїй риториці відкрито говорять про наявність переваг у іноземних інвесторів – це доступ до дешевих кредитів. Очевидно, що дешеві кредити – це саме той психологічний фактор, який став стимулом для пошуку та моделювання рішення в існуючій економічній ситуації в Україні. Нагадаю, сама ідея податку на виведений капітал з’явилася в 2015 році, хоча насправді, ситуація з доступом до дешевих грошей в Україні майже не змінилася і сьогодні. Отже, все просто, бізнесу не вистачає ліквідності або просто – грошей. Далі йде пошук ідей.
Легке і одночасно важке рішення – зниження податкового тиску. Законопроектом передбачається не оподатковувати податком на прибуток гроші, які будуть реінвестовані у бізнес. І в такий спосіб допомогти бізнесу з ліквідністю. Замість дешевих кредитів – фактично відстрочення сплати податку на прибуток. Тому логіка мені цілком зрозуміла, як і потреби бізнесу, я їх поділяю.
В чому дискримінація, спитаєте мене ви? Саме в тих обмеженнях, які автори законопроекту розписали на великій кількості сторінок. Вони їх називають "запобіжниками" бюджетних втрат. Обмеження стосуються, перш за все, виплат пасивних доходів нерезидентам. Наприклад, виплата роялті понад 4% чистого доходу вважатиметься виплатою дивідендів та оподатковуватиметься за вищою ставкою податку на прибуток – 20%. Це і є дискримінація по відношенню до іноземного інвестора.
Оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів, дивідендів та роялті завжди і у всьому світі регулюється міжнародним законодавством. Про це сказано прямо в діючому Податковому кодексі: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
За загальним правилом, такі доходи мають оподатковуватися одразу у двох країнах. А тому це не просто правова дискримінація, а й неповага до міжнародних угод та партнерів.
На жаль, українська ментальність не має домінанти закону, вкрасти – це нормально. Власна вигода – у всьому. Живемо за принципом "якось воно буде". Ми не прораховуємо на крок вперед, нехтуємо своїми обіцянками та часто змушуємо наших іноземних партнерів вдаватися до різких заяв, – тон, який ми розуміємо та одразу реагуємо.
Важко сказати, якою буде реакція іноземних інвесторів у відповідь на введення цього податку. Разом з цим, можу точно сказати, чого не слід чекати від іноземних інвесторів.
По-перше, іноземні інвестори не будуть шукати шляхи оптимізації податків, дотримання податкового законодавства (tax compliance) завжди залишатиметься ознакою чесного бізнесу. А тому не варто думати, що іноземний бізнес, приміром, знизить ставку роялті до 4%, щоб не платити додатковий податок на прибуток за завищеною ставкою 20% з перевищення понад 4%.
По-друге, введення податку на виведений капітал не змусить іноземних інвесторів закривати свій бізнес в Україні, як то кажуть, гроші люблять виважених економічних рішень. Разом з цим не треба розраховувати на лояльність іноземних партнерів, допомогу по інших питаннях, в тому числі політичних, за якими Україна дуже часто звертається.
Якось воно буде?