НБУ тлумачить свої готівкові правила

28.08.18

 
Роз’яснення НБУ

У деяких відповідях НБУ просто цитує Положення № 148**. В інших — дублює листи НБУ від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326; від 14.06.2018 р. № 50-0007/32822 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 51, с. 3) і від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 4). Тому ми звернемо вашу увагу лише на дійсно нові або найпримітніші тлумачення від НБУ.

** Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

висновок документа

Статус відокремленого підрозділу підприємства розуміють згідно з Положенням № 148

НБУ лише процитував визначення з п.п. 2 п. 3 Положення № 148, проте у відповіді є підтекст.

Адже іноді звучать думки, мовляв, з метою застосування готівкових правил для класифікації відокремленого підрозділу застосовується не спеціальна норма Положення № 148, а загальна… Коротше кажучи, мовляв, «справжній» відокремлений підрозділ має бути прописаний в ЄДР.

Не повторюючи наших аргументів із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 79, зазначимо тільки, що, по-перше, обговорюване визначення до буквочки збігається з попереднім — із старого Положення № 637, а отже, немає жодних підстав для зміни практики, що склалася. А по-друге, пріоритет Положення № 148 в цьому питанні визнають податківці в 109.01 БЗ.

висновок документа

В реквізиті «№ з/п» касових документів (окрім ВКО і ПКО) нумерація записів наскрізна

Тут найпримітніше — це приклад заповнення журналу реєстрації касових документів форми № КО-3. По-перше, НБУ пропонує «розбити» журнал на дві окремі частини зі своєю (автономною в межах кожної частини) наскрізною нумерацією рядків (записів) у реквізиті «№ з/п»: одна частина — для ПКО, інша — для ВКО. Деякі підприємства вели два журнали. Формально це не заборонено — та тільки податківці в 109.15 БЗ стверджують, що журнал реєстрації касових документів суб’єктом має вести тільки один.

Таке «розбиття» для цієї форми журналу побачив НБУ за словами «ведеться окремо за прибутковими і видатковими операціями» з п. 33 Положення № 148. На відміну від форми № КО-3а, де для таких операцій призначені свої окремі графи.

По-друге, НБУ пропонує в гр. 3 «номер» перед власне номером дописувати «ПКО» і «ВКО» відповідно (зазначимо, що оскільки журнал і так розбитий на дві окремі частини, а до того ж вид ордера зазначається в гр. 6 «Примітки», ця рекомендація виглядає дивно ☺).

Якщо судити з прикладів, то НБУ призначає ці журнали для реєстрації виключно ПКО і ВКО, а не будь-яких касових документів.

Оскільки НБУ знову полінувався урізноманітнити приклад заповнення типової форми № КО-3а, нагадаємо про наші зауваження з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 51, с. 3: записи прибуткових і видаткових операцій здійснюють в їх реальній хронології, тобто вони можуть чергуватися (а в прикладі НБУ вони згруповані умовно).

Крім того, ми вважаємо, що «період нумерації» диктується потребами підприємства. Наприклад, тими міркуваннями, щоб розрядність номерів ПКО/ВКО не виходила за розумні межі (при великій кількості касових операцій). Тобто починати нову нумерацію не обов’язково саме щомісячно.

Ну, а як бути тим суб’єктам, хто не «вгадав», що на восьмому місяці дії Положення № 148нарекомендує НБУ?..

Врешті-решт, головне, щоб: а) журнал був; б) номери касових документів відповідали його записам.

висновок документа

Касові документи повинні абсолютно відповідати затвердженим типовим формам

Формально НБУ заборонив у нових формах касових документів «ЄДРПОУ» (як було раніше), замість повного напису (як тепер).

Хоча, як ви розумієте, заборона торкається будь-яких відхилень.

З одного боку, про необхідність чітко дотримуватися типових форм ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 64, с. 6.

З іншого — зазначимо: на жаль, бухреформатори-активісти ще не дісталися до касової нормативки НБУ, щоб за аналогією з бухгалтерською первинкою законодавчо вести і щодо касової категорії «несуттєвих недоліків»… Давно слід це зробити!

І ще: жорсткі вимоги щодо відповідності типовим формам не повинні торкатися реквізитів касових документів, які вписуються.

висновок документа

При розрахунку ліміту каси підприємства (окрім новачків) мають право обирати будь-який період вибірки середньоденного надходження або середньоденної видачі

Цей висновок відповідає нашому (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 57). І випливає він з п. 50 Положення № 148, в якому певні періоди часу (спершу — прогнозний розрахунок на перші три місяці, потім — перерахунок протягом двох тижнів) встановлені виключно для новачків.

висновок документа

В графах «Керівник», «Головний бухгалтер» ПКО і ВКО у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства мають бути зазначені прізвище та ініціали такої особи

Про обов’язковість зазначення в касовому документі прізвища та ініціалів саме «фактичного підписанта» документа, а не штатної посадової особи, ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 64, с. 5. Тим більше, цього справедливо вимагають податківці (листи ДФСУ від 13.07.2018 р. № 3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 15.05.2018 р. № 2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Але є тут і підтекст. Використовуючи деяку «кострубатість» формулювання абзацу першого п. 26 Положення № 148, декотрі місцеві фіскали (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22) намагаються відмовляти в праві ставити підпис конкретно на ВКО уповноваженій керівником особі, а не самому такому «Керівнику» власноруч…

Ну, зрозуміло, і найзапекліший формаліст не зможе заперечити проти: (1) відсутності підпису керівника на ВКО, до якого доданий документ з дозвільним написом керівника (абзац другий п. 26 Положення № 148); (2) підпису уповноваженої керівником особи на видатковій відомості (п.п. 1 п. 34 Положення № 148).

А що стосується конкретно ВКО, то НБУ говорить прямо: підписання ВКО в графі «Керівник» уповноваженою особою підприємства допускається!

Можливо, ця відповідь — найактуальніша з усіх…

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2018, № 69:
Відвантаження — до ПДВ-реєстрації, гроші — після: чи нараховувати ПДВ?
Повернення товарів у запитаннях та відповідях
Прострочили ПН: чи врятує маскування під інший тип причини?
Модернізуємо систему опалення: як правильно облікувати та оподаткувати
«Касові» роз’яснення від НБУ
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня
Списуємо пальне: а) на бензопилу та мотокосу
Списуємо пальне: б) на промивання деталей
Часткова оплата за послугу: в ПН зазначили цілу кількість
Автозаповнення ПДВ-декларації в Електронному кабінеті
З 11 вересня сплачуємо податки тільки на нові рахунки
Відкрито доступ до реєстру субсидій
Заокруглення чеків РРО: поради податківців

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"