Відповідно до п. 35.1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу.
При цьому, згідно із п. 35.3 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п. «а» та п.п. «б» п.185.1 ПКУ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання, та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховують відповідно до ст.187 ПКУ.