Автор: Юрій Павлов, UBR.ua.
Голова податкового комітету Ради Ніна Южаніна і ряд її колег розробили новий законопроект (№10094-1), який покликаний вирішити проблему оподаткування IT-компаній. Документ, метою якого автори називають «стимулюванням розвитку галузі», пропонує встановити пільгові ставки податку на доходи фізосіб (ПДФО) і єдиного соцвнеску (ЄСВ) для всіх представників високотехнологічного бізнесу.
Версія Южаніної не містить ніяких ідей щодо «5-й групи» єдинників і не звільняє компанії, які оптимізують податки, наймаючи працівників як приватних підприємців, від відповідальності. Навпаки, вона пропонує уточнити поняття «працівник», додавши до нього ще й термін «наймана особа». Такою, якщо проект буде прийнято, стануть вважати будь-яку фізособу, яка виконує роботу за винагороду за трудовим договором. У чинній редакції Податкового кодексу працівник позначений менш витіювато: «фізична особа, яка безпосередньо, власною працею виконує трудову функцію за трудовим договором». Теоретично, це розширить можливості Держпраці в частині претензій до податковим ухильниками і стимулюватиме айтішників охочіше брати співробітників в штат.
Тим більше, що за це їм хочуть пообіцяти ряд податкових преференцій. Не назавжди, а лише до 1 січня 2025 року.
Перш за все, для IT-компаній пропишуть ставку ПДФО на рівні 9% - удвічі нижче базової. Але тільки для «професіоналів в сфері програмування» (класифікатор 2132) і в розмірі не менше 1502 грн. Цю суму вирахували, як нарахований за ставкою 18% податок на дві мінімальні зарплати. Отже, при збільшенні останньої, виросте і пропоноване обмеження.
По-друге, ставку ЄСВ для найманих працівників пропонують на той самий строк встановити на рівні 5% від їх зарплати. Але і тут сильно заощадити, занизивши «білу» зарплату, не вийде.
Мінімальний платіж за цією статтею складе 1837 грн. (Базова ставка ЄСВ 22% з двох мінімальних зарплат), максимальний обмежений 13 770 грн. (Ті ж 22% але від 15 мінімальних зарплат). Автори проекту чесно зізнаються, що такий підхід буде економічно вигідним для окладів від 9 до 66 мінімалок. Тобто від 37 тис. грн. до 275 тис. грн.
Втім, впевнені автори проекту, цього буде достатньо, щоб IT-галузь почала динамічно розвиватися в Україні, а самі програмісти перестали втікати з держави в країни з більш лояльною податковою політикою. А таких, стверджує Южаніна, вистачає.
«Так, в Індії податок на прибуток підприємств 0%, податок на доходи фізичних осіб 0%, збори до фондів соціального страхування 6%, в Бразилії 0%, 0% і 10% відповідно, Білорусі 0%, 9% і 9,3 % відповідно, Грузії 0%, 0% і 0% відповідно», - перераховує вона в пояснювальній записці.
І тут же зізнається, що вся привабливість українського IT-ринку побудована на податковій «ФОП-схемі».
«Вона обумовлена існуванням спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців та правом ІТ-компаній відносити на валові витрати вартість товарів і послуг, придбаних у фізичних осіб - платників єдиного податку, які здійснюють діяльність в сфері інформатизації», - резюмує глава податкового комітету.