Схоже, з 2020 року на роботодавців чекають суттєві зміни в законодавстві про працю. Їх уже оформили у законопроекті "Про безпеку праці та здоров'я працівників". Документ напрацьовують спільно Уряд та профспілки, інформує Бухгалтер.ua. Перше засідання робочої групи, яка розгляне і опрацює первинну редакцію зазначеного законопроекту, має відбутися 04.07.2019 р.
Основні положення законопроекту направлені на охорону праці. Але разом із ними внесуть й зміни до КЗпП.
Вони стосуються, зокрема, повноважень Держпраці та інспекторів праці.
Наведемо декілька із цікавих норм, котрі хочуть прописати в КЗпП:
1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюватимуть контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Виключення - органи доходів і зборів, які мають право контролювати на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування додержання податкового законодавства при нарахуванні та виплаті всіх сум, що належать працівникам.
2. Оновлять Держпраці і, як наслідок, з'явиться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки праці та здоров'я працівників.
3. Визначать й основні права інспекторів праці. І тут уже на законних основах вони матимуть їх "улюблені" права:
- безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення юросіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізосіб, які використовують найману працю, а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями, для проведення інспекційних відвідувань з питань, що належать до їх компетенції;
- доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об'єктів, у яких перебувають фізособи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов'язки, або до них застосовується примусова праця;
- ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії нормативних актів роботодавця, колективних угод, колективних або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що використовуються роботодавцем з питань, віднесених до компетенції інспектора праці.
4. Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюватимуть у формі інспекційних відвідувань та/або невиїзних інспектувань.
Нічого не нагадує? Ну звісно ж, це норми скасованої судом Постанови № 295, яка визначала порядок перевірок інспекторами праці. Уряд не полишає ідею тепер перенести їх до рівня закону.
Також зазначений законопроект передбачає 4 нових штрафи за:
1) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей, що визначені законодавством про безпеку праці та здоров'я працівників, - у розмірі 1% від середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше трикратного розміру мінімальної зарплати;
2) виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосуванні) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки без дозволу; здійснення госпдіяльності без ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, а також експлуатація технологічних транспортних засобів без передбаченої законодавством реєстрації - у розмірі 3% від середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної зарплати;
3) невиконання приписів інспекторів праці - у розмірі 5% від середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше 10-кратного розміру мінімальної зарплати;
4) завдання шкоди життю або здоров'ю працівників в наслідок допущених недоліків на споруді, в обладнанні або методах роботи, щодо усунення яких інспекторами праці вносились приписи, - у розмірі 25% від середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше 50-кратного розміру мінімальної зарплати.