| Сергій Томашпольский, | Останнім часом почастішали запити від фіскалів, в яких вказується, що податківцями встановлено факти, що свідчать про недостовірність показників декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток. А про таку недостовірність, мовляв свідчать розбіжності між даними цих декларацій. Як реагувати на такі запити в світлі того, що ці дані і так не повинні збігатися? Спочатку потрібно «протестувати» отриманий запит на його відповідність нормативним вимогам. Потім вже обирати, що робити далі: ігнорувати (до слова, це поганий варіант), відмовляти, давати формальну відписку (ввічливу відмову з поясненнями) або спробувати надати у відповідь на такий запит реальні розрахунки і пояснення. Детальніше в нашому матеріалі (стаття «Запити від фіскалів про розбіжності ПДВ-шних і «прибуткових» показників»). Жінка пропрацювала на підприємстві пару років і звільнилася. Через півроку після звільнення вона вимагає компенсувати їй невикористану допвідпустку на дітей. Як на це повинен реагувати роботодавець, якщо під час роботи вона не подавала ані заяви на цю відпустку, ані копії свідоцтв про народження дітей (стаття «Компенсація допвідпустки на дітей після звільнення: бути чи не бути?»). «Мавр зробив свою справу, Мавр може піти». Мінфін скасував знайому кожному бухгалтеру Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом від 01.07.1997 р. № 141. Нової Інструкції на заміну скасованої немає, і, швидше за все, не передбачається. Що це означає - розберемося в статті (стаття «Інструкцію з бухобліку ПДВ скасовано: як бути далі?»). Залишилися питання по 32 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях! |