Депутати пропонують доповнити Кодекс законів про працю України новими підставами для звільнення.
З цією метою у Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 2584. У разі прийняття цього законопроекту, КЗпП буде доповнено такими підставами для звільнення:
Про рішення розірвати трудовий договір з підстав втрати довіри до працівника, роботодавець повинен письмово повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів – якщо працівник пропрацював у цього роботодавця не більше 6 місяців;
2) не менше ніж 30 днів – якщо працівник пропрацював у цього роботодавця понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів – якщо працівник пропрацював у цього роботодавця понад 5 років;
4) не менше ніж за 90 днів – якщо працівник пропрацював у цього роботодавця понад 10 років.
За домовленістю сторін зазначені строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.
Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження грошовою компенсацією в розмірі чотирьох середньоденних заробітків за кожен календарний день зменшення строку такого попередження.
У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається власником або уповноваженим ним органом в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений колективним договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, інформації про розірвання трудового договору.
Крім того, з Кодексу законів про працю України приберуть положення щодо необхідності погодження з профспілками звільнення працівників, а також щодо обов'язку працевлаштувати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років у випадках реорганізації чи ліквідації організації або в разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Передбачено, що звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв'язку з відпусткою, передбаченою в статті 179 КЗпП, є незаконним, за винятком звільнення з причин, не пов'язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього або з годуванням дитини. Тягар доведення того, що причини звільнення не пов'язані з вагітністю або пологами і з наслідками цього або з годуванням дитини, покладається на роботодавця.
Окрім розширення підстав звільнення та вилучення необхідності погодження з профспілкою звільнення працівника, проект також встановлює заборону на звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, обумовлене:
1) членством працівника в профспілці або участі у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;
2) наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;
3) участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;
4) оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;
5) расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов'язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.
На думку авторів законопроекту, його прийняття дозволить більш чітко врегулювати питання, щодо процедур припинення (звільнення) працівників. Як наслідок, більш захищеними стануть інтереси як самої юридичної особи, так і її акціонерів (учасників), більш зрозумілими і врегульованими правовідносини у цьому сегменті ринку. Також завдяки прийняттю законодавчого акту, Україна зможе посісти вочевидь більш достойне місце в щорічному рейтинговому дослідженні Світового банку "Ведення бізнесу".