Руда Тетяна, головний редактор, t.rudaya@id.factor.ua.
Укотре нагадаю, що йдеться поки тільки про проєкт Закону про працю.
Він ще не прийнятий Верховною Радою. Тому ми з вами розглядаємо перспективи в оплаті праці працівників, які на нас чекають у майбутньому.
Планується встановлювати розмір мінімального посадового окладу (ставки) окремо для працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з державного бюджету, і окремо для працівників усіх інших роботодавців.
Мінімальний посадовий оклад (ставка) для працівників установ, закладів, організацій, які фінансуються з держбюджету, встановлюватиметься в розмірі, визначеному Законом про Держбюджет на відповідний рік.
Зверніть увагу! У проєкті Закону про працю немає прив’язки мінімального посадового окладу до розміру прожитмінімуму на працездатну особу!
Але, швидше за все, мінімальний оклад бюджетників усе ж установлюватимуть не нижче цього показника. Для працівників інших підприємств, установ та організацій мінімальний оклад (ставка) встановлюватиметься в розмірі не менше 50 % мінімальної зарплати.
Якщо брати сьогоднішні цифри (мінзарплата — 4723 грн.), то 50 % мінзарплати — 2361,50 грн. більше, ніж нинішній мінімальний оклад, який прив’язаний до прожитмінімуму, — 2102 грн.
Доплата до мінзарплати залишиться. Вона є однією з мінімальних гарантій в оплаті праці. Планується змінити перелік виплат, які не враховуються при розрахунку мінімального розміру зарплати. Давайте порівняємо (див. таблицю), які доплати не включаються зараз згідно з нині чинним Законом про оплату праці, а які планується не включати в проєкті Закону про працю. Як бачите, планується, що понад мінзарплату враховуватимуться не лише доплати за несприятливі умови, а й підвищення окладів за «шкідливі і важкі» роботи. Зараз, як ви знаєте, таке підвищення «провалюється» всередину мінзарплати. Окрім підвищення оплати праці за роботу в нічний і надурочний час, зверху МЗП враховуватиметься підвищення оплати праці за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні.
На жаль, як і раніше, доплата за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника включатиметься склад зарплати, яка порівнюється з розміром МЗП. Тому, як і раніше, працювати за себе і «за того хлопця» працівникам з маленьким окладом буде невигідно.
Індексацію зарплати планують скасувати.
Компенсації за прострочення виплати зарплати в передбаченому зараз вигляді не буде.
Але! У проєкті Закону про працю передбачається свій механізм компенсації за затримку виплати зарплати. Так, у разі порушення строків виплати зарплати в період дії трудового договору більш ніж на 15 календарних днів роботодавець зобов’язаний буде сплатити працівникові пеню у розмірі 0,05 % суми боргу за кожен день затримки.
У випадку якщо роботодавець несвоєчасно розрахується з працівником, що звільняється, він зобов’язаний заплатити працівникові пеню у розмірі 0,5 % несплачених сум за кожен день затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок оплати праці за роботу в нічний час змінювати не планують.
Проєктом Закону про працю передбачена доплата за роботу в нічний час у розмірі не нижче 20 % ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Більший розмір можна встановити в трудовому та/або колективному договорі.
Що стосується оплати за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні, то її планують змінити.
Так, оплачувати роботу в такі дні треба буде в підвищеному розмірі, встановленому в трудовому та/або колективному договорі. Така оплата повинну бути як мінімум на на 20 % вище від оплати праці працівника в межах установленої йому в трудовому договорі норми праці. Такий же порядок оплати надурочних годин.
Як бачимо, це значно нижче, ніж передбачено чинним законодавством. Зараз ця оплата повинна проводиться в подвійному розмірі.
Зазначу, що під надурочними годинами в проєкті Закону про працю розуміються години, відпрацьовані понад установлену в трудовому договорі тривалість роботи протягом дня (зміни).
Так само у разі встановлення підсумованого обліку робочого часу надурочними годинами вважаються години, відпрацьовані понад норму за обліковий період. Обліковий період можна буде встановлювати тривалістю не більше 4 місяців.
У проєкті Закону про працю зазначено, що оплата праці за період відрядження буде проводиться згідно з умовами трудового договору.
Що це означає? Це означає, що порівнювати середню зарплату з денною більше не буде необхідності.
Ще одне важливе «відрядне» нововведення.
Якщо працівник вибув у відрядження або повернувся з нього у вихідний, святковий, неробочий день, то такі дні треба буде оплачувати на 20 % вище за звичайний робочий день і за угодою сторін працівникові можуть бути надані інші дні відпочинку.
Зараз за такі дні зарплату не нараховують.
Як бачимо, планується досить багато нововведень у порядку оплати праці працівників. Зрозуміло, що під час розгляду проєкту Закону про працю наші парламентарі можуть внести до нього зміни. І скоріш за все, так і буде, оскільки цей законопроєкт уже наробив багато галасу в інформаційному просторі. Ми стежитимемо за його долею.
Тільки-но він набуде законної форми, ми детально розповімо про всі прийдешні новації в оплаті праці.
Інші матеріали із "Оплата праці", 2020, № 3:
Передплатити "Оплата праці"