Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року № 466-ІХ (далі – Закон № 466) вносить корективи щодо інших різниць. Що мають знати платники податку на прибуток про інші різниці по-новому – далі.
Закон № 466 вносить коректурні правки й до порядку застосування інших різниць.
Із 01.01.2021 р. повністю змінюється підхід до застосування різниць із п. 140.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Формула розрахунку різниці стане іншою, а саме:
Крім того, ці критерії актуальні й для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність. Окремих різниць для цих платників немає.
Із 01.01.2021 р. зазнають змін різниці з пп.пп. 140.4.2 та 140.4.3 ПКУ. Об’єкт оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента чи від контрольованої іноземної компанії.
З’являться нові різниці для правонаступників (пп. 140.4.5 ПКУ). За ними платник податку – правонаступник повинен зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, який припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, і платник податку – правонаступник були пов’язаними особами більше ніж 18 послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).
Водночас проводити таке коригування фінрезультату слід щодо платника податку на прибуток, що реорганізується через:
З’явиться нова різниця, яка змусить платників податку коригувати фінрезультат, а саме збільшити фінрезультат на 30% вартості реалізованих товарів/послуг специфічним нерезидентам. Так, різниця діятиме за результатами року (пп. 140.5.51 ПКУ).
Крім того, у ПКУ буде прописано, що різниця, яка змушувала коригувати (збільшувати фінрезультат) на суму придбаних товарів у специфічних нерезидентів, також буде рахуватися тільки за рік.
Установлено річний період коригувань і роялтних різниць, тобто різниць, які змушували збільшувати фінрезультат на суму витрат з нарахування роялті на користь нерезидента (пп. 140.5.6 ПКУ).
Удосконалено штрафну податкову різницю. Тепер збільшувати фінрезультат слід не тільки на суму штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0%, а й на суму виплачених цим особам відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також і на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (пп. 140.5.11 ПКУ).
З’явиться різниця, за якою коригувати фінрезультат (збільшувати) доведеться на суму витрат, понесених платником податків під час здійснення операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (пп 140.5.151 ПКУ). Обов’язок доведення відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган.
Підкориговано неприбуткову різницю із пп. 140.5.9 ПКУ. Не слід її застосовувати (тобто не потрібно коригувати фінрезультат на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року), якщо сплата таких платежів неприбутківцям є обов’язковою умовою для провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України.