Закон № 466: про податкові різниці

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року № 466-ІХ (далі – Закон № 466) вносить корективи щодо інших різниць. Що мають знати платники податку на прибуток про інші різниці по-новому – далі.

Закон № 466 вносить коректурні правки й до порядку застосування інших різниць.

Зміна підходу до застосування різниць

Із 01.01.2021 р. повністю змінюється підхід до застосування різниць із п. 140.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Формула розрахунку різниці стане іншою, а саме:

• обмеження до віднесення на витрати процентів застосовується, якщо сума боргових зобов’язань платника податку перед усіма нерезидентами, а не тільки з пов’язаними, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 раза;
• під обмеження підпадають усі проценти, зокрема в операціях з резидентами;
• до розрахунку не беруться лише проценти, що підлягають капіталізації, відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу в експлуатацію;
• зменшено розмір ліміту з 50 до 30%;
• змінено правила розрахунку ліміту витрат. Так, 30% береться тепер від скоригованого об’єкта оподаткування податком на прибуток, а не від суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів.

Крім того, ці критерії актуальні й для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність. Окремих різниць для цих платників немає.

Зміни різниць з пп.пп. 140.4.2 та 140.4.3 ПКУ

Із 01.01.2021 р. зазнають змін різниці з пп.пп. 140.4.2 та 140.4.3 ПКУ. Об’єкт оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента чи від контрольованої іноземної компанії.

Нові різниці для правонаступників

З’являться нові різниці для правонаступників (пп. 140.4.5 ПКУ). За ними платник податку – правонаступник повинен зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, який припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, і платник податку – правонаступник були пов’язаними особами більше ніж 18 послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Водночас проводити таке коригування фінрезультату слід щодо платника податку на прибуток, що реорганізується через:

• приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;
• поділ, виділ – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Нова різниця в разі співпраці зі специфічними нерезидентами

З’явиться нова різниця, яка змусить платників податку коригувати фінрезультат, а саме збільшити фінрезультат на 30% вартості реалізованих товарів/послуг специфічним нерезидентам. Так, різниця діятиме за результатами року (пп. 140.5.5¹ ПКУ).

Крім того, у ПКУ буде прописано, що різниця, яка змушувала коригувати (збільшувати фінрезультат) на суму придбаних товарів у специфічних нерезидентів, також буде рахуватися тільки за рік.

Рік – для коригувань і роялтних різниць

Установлено річний період коригувань і роялтних різниць, тобто різниць, які змушували збільшувати фінрезультат на суму витрат з нарахування роялті на користь нерезидента (пп. 140.5.6 ПКУ).

Штрафна податкова різниця

Удосконалено штрафну податкову різницю. Тепер збільшувати фінрезультат слід не тільки на суму штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0%, а й на суму виплачених цим особам відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також і на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (пп. 140.5.11 ПКУ).

Різниця в разі відсутності ділової мети

З’явиться різниця, за якою коригувати фінрезультат (збільшувати) доведеться на суму витрат, понесених платником податків під час здійснення операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (пп 140.5.15¹ ПКУ). Обов’язок доведення відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган.

Неприбуткова різниця

Підкориговано неприбуткову різницю із пп. 140.5.9 ПКУ. Не слід її застосовувати (тобто не потрібно коригувати фінрезультат на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року), якщо сплата таких платежів неприбутківцям є обов’язковою умовою для провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України.