Два місяці мораторію. Чи вже відчув бізнес полегшення, і чого чекати далі

Новий уряд, який в липні очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, почав свою каденцію з приємного: підвищення зарплат для медиків, посилення військово-промислової індустрії та забезпечення компенсацій за шкоду від бойових дій. Такий вибір стратегії в поточних реаліях очевидний: вона нікому не зашкодить, буде однаково корисною для суспільства і для іміджу Кабміну. Тут майже нема що обговорювати.

Майже – тому що, серед іншого, згідно з планом дій Уряду було знову введено в дію мораторій на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу. І цей крок, на словах теж дуже лояльний, за ретельного аналізу виявляється не зовсім тим, що передбачає гучний заголовок. Тож краще розібратися по пунктах: що саме пообіцяли, що вже зроблено, і на що слід очікувати підприємцям.

Що означає мораторій?

Отже, з 24 липня податкові та митні органи обмежили перевірки для підприємств із низьким рівнем ризику. Водночас зберігся контроль у високоризикових сферах, наприклад в обігу підакцизних товарів. Ідея полягає у тому, щоб відмовитися від «планових» візитів до бізнесу, які часто паралізували його роботу, і замінити їх точковим ризик-орієнтованим підходом. Мета – дерегуляція та створення більш прогнозованого середовища для підприємців. 

За інформацією ДПС, зниження навантаження вже спостерігається: порівняно з 3,6 тис. перевірок у липні, в серпні їх кількість скоротилася на третину і склала 2,3 тисячі. Це помітний ефект, але є нюанси.

По-перше, більшість експертів погоджується, що для оцінки реального ефекту потрібно зачекати не один і не два місяця, а принаймні до кінця кварталу. По-друге, такого поняття, як «безпідставна перевірка», в правовій практиці України немає. Перевірки можуть бути раптовими, але для них завжди має бути підстава, і це дуже важливо.

Чим новий мораторій відрізняється від попереднього?

Варто пам’ятати, що після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році в Україні також діяв мораторій на перевірки. Він був радше компроміссом, зумовленим необхідністю для бізнесу адаптуватися до нових реалій, і протягом 1,5 років був поступово скасований. Але його досвід показує, що підприємці сприймають слово «мораторій» із насторогою не дарма. 

У період дії попереднього обмеження не один і не два бізнеси повідомляли про збереження тиску, поки зовсім поруч спокійно працювали «сірі» схеми. Знайти формальний привід для перевірки не проблема: це може бути закритий документ з критеріями ризиковості, про які бізнесу невідомо, або звернення небайдужого громадянина. І пересвідчитись, що цим небайдужим громадянином не був співробітник ДПС, неможливо.

Тепер же йдеться не про тимчасову відстрочку, а про системне рішення на 5 років, закріплене у плані роботи уряду. Це означає, що бізнес отримує більш довгострокові гарантії стабільності, але водночас і нову, поки що невідому систему критеріїв ризиковості, які тим не менш доведеться враховувати у довгостроковій перспективі.

Що з усім цим робити?

Оскільки повністю убезпечити себе від перевірок не вийде, підприємцям потрібно убезпечити себе від їх негативних наслідків. Для цього необхідно пам’ятати про наступне:

1. Мораторій – не індульгенція. Він не захищає автоматично від усіх перевірок. Позапланові заходи в «ризикових» сферах не зникають, а перелік компаній з низьким ризиком не є і не буде фіксованим – але з великою вірогідністю буде не дуже об’ємним.
2. Підприємствам варто уважно відслідковувати власні фінансові показники та завжди забезпечувати документальне підтвердження операцій. Повний пакет документів радикально знизить ймовірність повторних перевірок, а у найгіршому випадку складе міцну базу для захисту позиції компанії в суді.
3. Принцип «хочеш миру – готуйся до війни» чудово підходить для бізнесу. Один професійний адвокат у команді або контакт незалежної адвокатської організації може зберегти неабиякий фінансовий ресурс і запобігти місяцям судової тяганини, бо юрист частіше за все знається на правозастосуванні краще за податкового інспектора і може легко довести неправомірність його дій.

Ключовий виклик для нинішнього уряду – все ж зробити так, аби новий мораторій дійсно працював в інтересах чесного бізнесу. Певні кроки для цього вже вживаються:

• Державна регуляторна служба та профільні міністерства скорочують перелік дозволів та погоджень, які стримують підприємців.

• Силові органи узгоджують спільні дії щодо активів під санкціями та їх повернення до бюджету.

• Вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу: нові провадження щодо бізнесу можуть відкривати лише Генеральний прокурор або керівники обласного рівня.

• Запроваджується цифрова система контролю та щоквартальний перегляд ефективності ухвалених рішень.

Чи буде цих кроків достатньо – покажуть вже найближчі місяці.